Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вершник

Вершник, -ка, м. Верховой, всадникъ. Стор. II. 57. Аф. 315. Cм. верхівень.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 141.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРШНИК"
Анти́пцьо, -ця, м. = Анти́пко. Вх. Зн. 1.
Безприпорий, -а, -е. О волѣ: не имѣющій возвышенія въ концѣ шеи, на которое упирается ярмо. Cм. припір. Безприпорий віл. Волч. у.
Вирятуватися, -туюся, -єшся, гл. Спастись, избавиться отъ бѣды, выйти изъ затрудненій. Рудч. Ск. II. 114.
Мача́, -чати, с. Зернышко мака. було того як манат. Было очень много. Вх. Лем. 434.
М'ятки́й, -а́, -е́ Мягкий. Вх. Зн. 38.
Ногавиця, -ці, ж. 1) Штанина. 2) мн. Штаны суконные. Kolb. І. 41. Дівки вінки погубили, а парубки ногавиці. Чуб. V. 1113.
Обцвітати, -та́ю, -єш, сов. в. обцвісти́, -ту́, -те́ш, гл. Зацвѣтать, зацвѣсти. Обцвіла вишня, наче снігом укрилася.
Позіпати, -па́ю, -єш, гл. Погорланить. Позіпай довше, то я тобі затулю рота!
Порохніти, -ні́ю, -єш, гл. = порохнавіти.
Прочерть, -ти, ж. Прогалина, поляна. Вх. Зн. 57.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.