Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вершій

Вершій, -шія, м. Работникъ, заканчивающій верхъ стога. Вершія немає на оцей стіг. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 141.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРШІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРШІЙ"
Бренькіт, -коту, м. = бринькання. Желех.
Гармасарь, -ря, м. Жеребець. Желех. Вх. Зн. 9.
Горсе́т, -та, м. = Керсет. На їх були однакові горсети. Левиц. І. 10.
Гріши́тель, -ля, м. Творящій грѣхъ, грѣшащій. КС. 1883. ІІ. 470.
Затала́пати, -паю, -єш, гл. Забрызгать, запачкать жидкой грязью одежду. Желех.
Кісочка, -ки, ж. Ум. отъ коса.
Криничний и кринишний, -а, -е. = криничаний. Умиваюся криничною та водицею. Грин. III. 676.
Круглотварий, -а, -е. = кругловидий. Вх. Зн. 30.
Попихувати, -хую, -єш, гл. Дымить, куря трубку. Попихують із люльок. КС. 1883. XI. 503.
Розвозити, -во́жу, -зиш, сов. в. розвезти, -везу, -зеш, гл. Развозить, развезти. Запаси розвозили по лісах. Стор. МПр. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРШІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.