Гирун, -на, м. Коротко остриженный.
Глабці, -ців или -бець, ж. мн. 1) Лубки въ саняхъ. 2) Сани обшитые лубками.
Доторка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. доторкну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = доторкатися. Перенесу ключі не побрязкаючи, пробужу малого не доторкаючи.
Камінь, -меню, м. 1) Камень. Трудно вийти з біди, як каміню з води. Возьми ти, сестро, піску у білу ручку, посій ти, сестро, на каміню: коли той буде пісок на білому камені зіхожати, синім цвітом процвітати, хрещатим барвінком біленький камінь устилати... стояти як у камені. Стоять какъ окаменѣлому. Выраженіе встрѣчено только у М. Вовчка: І засоромилась, і злякалась, — стою як у камені, оніміла. То же значеніе имѣетъ и выраженіе: як з каменю тесаний. Сижу, мов з каменю тесаний. 2) Драгоцѣнный камень. От де, люде, наша слава, слава України: без золота, без каменю. 3) Жерновъ какъ въ обыкновенной, такъ и въ ручной мельницѣ, а также и въ гончарскихъ жорнах. На добрий камінь що ні скинь, то все змелеться. Млин на два камені. млиновий камінь. Жерновъ. 4) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. 5) Вѣсъ въ 24, 30, 32, 36 фунтовъ. Камінь воску. Купила цукру камінь. Тютюну каменей сто. 6) синій камінь. Мѣдный купоросъ. Ум. камінець, каміньо́чок, -каміньчик. Ой дзвеніте, перстенці, з дорогими камінці. Пост ти при дорозі та на каміньочку. Бодай пани при дорозі каміньчики били.
Куць меж.
1) Куць виграв, куць програв. Либо панъ, либо пропалъ.
2) — и куць-кой! Призывъ для свиней.
Обстуджувати, -джую, -єш, сов. в. обстуди́ти, -джу́, -диш, гл. Обдувать, обдуть, сдуть съ чего (пыль). Мабуть не можна ганчіркою обтирати, — я краще обстуджу пил та й годі.
Приятритися, -рюся, -ришся, гл. Прикинуться (о болѣзни, нарывахъ). Я шкурку на пальці тільки зідрала, а воно приятрилось, нарвало. Не дуже з таким хворим, а то й тобі ця хвороба приятриться.
Скидатися 1, -даюся, -єшся, сов. в. ски́нутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Складываться, сложиться (деньгами), сдѣлать складчину. І скинулись по копійці, купили ще й горілки. 2) — чим. Обращаться, обратиться во что. Скидайсь ти, Домно, гадюкою, а я білим каменем стану. нар. ск. Підем, сестро, в дуброву, скинемося травою. А дочка не втерпіла, в рік прилетіла, скинулася сивою зизулькою, у вишневім саду сіла. 3) — очима. Взглядывать другъ на друга. Він нахилився підіймати, а я й собі.... скинулись близько очима. 4) — на ко́го. Быть похожимъ, походить на. Він так скидається на когось, та ніяк не згадаю на кого це. Вона на тебе трохи скинулась.
Такісінький, -а, -е. Совершенно такой.
Улещання, -ня, с. Задабриваніе, умасливаніе; вкрадчивыя, льстивыя рѣчи. Годі тобі, стара воркотухо: твої влещання ще гірш засмутили панію. В його слові улещання, а ні крихти правди.