Вередник, -ка, м.
1) = вередій.
2) Раст. Thlaspi arvense L.
Гнилуша, -ші, ж. Третья четверть луны. Cм. гнилий 3.
Горува́тий, -а, -е. Гористый, холмистый. Горувате поле.
Грі́шник, -ка, м. Грѣшникъ.
Звели́чити 1, -чаю, -єш, гл. Почтить, оказать честь; восхвалить. Як же ж можна щоб не звеличати його. Ми ж тебе, Оксанко, звеличаємо.
Поналяпувати, -пую, -єш, гл. Напачкать жидкимъ, накапать (во многихъ мѣстахъ). Оце ще мені мазільниця! Тричі щіткою мазне, а всюди поналяпує.
Пристріт, -ту, м. Болѣзнь, происходящая, но понятіямъ народа, отъ дурной встрѣчи, сглазъ: лихорадочное и горячечное состояніе съ тошнотой, ломотой, коликами. Ув. пристрітище.
Свинарчук, -ка, м. Мальчикъ свинопасъ.
Хльоптати, -пчу, -чеш, гл. = хльобтати. Собаки хльопчуть воду. Помиї хльоптали.
Шквиря, -рі, ж. Снѣгъ съ вѣтромъ. У полі така шквиря, що й їхати не можно, не то йти. Ось як воно співається!... Не так як ти, мов коза в шквирю. Під дощ, під сніг, під шквирю.
