Буденний, -а, -е. Будничный. У буденний день п'єш, гуляєш. Шапка одна буденна, друга празник ова.
Кипарисовий, -а, -е. Кипарисный, кипарисовый. Роздаю всім кипарисові хрестики та пляшечки з почаєвською водою.
Колодка, -ки, ж. Ум. отъ коло́да. 1) Небольшая колода. А-а, котку! не лізь на колодку, бо заб'єш головку. Сложенныя у дворовъ на улицѣ бревна обыкновенно служать мѣстомъ собранія крестьянъ (преимущественно молодежи) въ праздничный день; поэтому — усі хлопці на колодці, а мого не має. Гриць... устав з колодки. 2) Обрубокъ дерева, привязываемый женщиной неженатому мужчинѣ въ понедѣльникъ сырной недѣли; мужчина долженъ волочи́ти колодку, пока не откупится. віддавати колодку. Обычай, по которому въ день Пасхи дѣвушка, христосуясь, не обмѣнивается съ парнемъ писанкой, а только даетъ ее ему, за что парень долженъ ей найня́ти тане́ць, т. е. музыку къ танцамъ. 3) = колода 4. Скручують йому руки і забивають у колодку. 4) = колода 8. Тутечки у його велика пасіка була, — колодок з двісті. 5) Ступица въ колесѣ. б) У кожевниковъ: рукоять шкафи́, скребка для кожъ. Cм. шкафа. 7) У гребенщиковъ: часть рога, соотвѣтствующая охвату рукой. 8) Висячій замокъ. 9) Кадыкъ, головка дыхательнаго горла. Ум. коло́дочка.
Перепаламарювати, -рю́ю, -єш, гл. Превзойти кого въ исполненіи пономарскихъ обязанностей. Встрѣчено въ скороговоркѣ: Нашого паламаря ніхто не перепаламарює.
Пуля, -лі, ж. Дѣтск. Утенокъ.
Ревучий, -а, -е. Ревучій. По колізеї ревучим громом пронеслась і стихла буря. Щоб лани широкополі і Дніпро, і кручі були видні, було чути, як реве ревучий.
Судовик, -ка, м. Чиновникъ въ судѣ. Судовики благають Бога.
Суятити, ячу, -тиш, гл. — кого́. Безпокоить кого.
Татуньо, -ня, м. ласк. отъ тато. Просили татуньо й мамуня і я вашеці прошу. Такъ называютъ на Волыни также и священника: Що ж, татуню, чи підете ховати, чи ні? Ум. татуненько, татунейко, татунечко.
Тютюнниччин, -на, -не. Принадлежащій тютюнничці.
