Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верша

Верша, -ші, ж. Рыболовный снарядъ конусообразной формы, сплетенный изъ прутьевъ. Раки, лізьте в вершу. Ном. № 6897. Роз'їхавсь як верша. Стор. II. 27. Насміялась верша болоту, коли оглянеться, аж і сама в болоті. Ном. № 7999. Cм. єтір з прутя.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 141.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРША"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРША"
Відробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відробити, -блю, -биш, гл. 1) Отрабатывать, отработать. Чи не зорали б ви мені? Я б уже вам відробив. Рудч. Ск. II. 9. Иногда просто взамѣнъ работы получить что-либо. Хомина жінка одробила десь курочку і приносе додому. Мнж. 66. Одробить де пшінця або прісця та зварить кулешик. Грин. 11. 177. 2) При помощи волшебства уничтожать, уничтожить сдѣланное, возвращать, вернуть къ прежнему состоянію. Я поробив їх вовками, а одробити не зумію. ХС. VII. 455. Хто одробе мою дочку од цього, що їй пороблено, тому дарую половину царства. Грин. II. 252.
Відшукування, -ня, с. Отыскиваніе. Ном., стр. II.
Заззя́ти, -зя́ю, -єш, гл. = засяти. Заззяли стовпи все золотії. Грин. III. 11.
Кубло, -ла, с. 1) Логовище. Звіря... в своїм кублі недвижно спочиває. К. Іов. 82. 2) Гнѣздо, преимущественно вырытое въ землѣ, a затѣмъ и всякое. На Благовіщення і птиця не несеться й кубла не в'є. Ном. № 418. 3) Въ переносномъ значеніи также человѣческое жилье. Да чого ти, Марусе, без кубла? Мет. 4) = водня. Черниг. г. Ум. кубелечко, кубельце. Знайшла ж бо я кубелечко, де утка несеться. Мет. 107. Туга коло серця як гадина в'ється, ізвила кубельце коло мого серця. Чуб. V. 473.
Наверта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. наверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Поворачиваться, поворотиться. 2) Наваливаться, навалиться. 3) Заходить, зайти, заѣзжать, заѣхать. Почали й старости навертатись. Св. Л. 13. Навернувся в хату. Одна ж біда минулась, а друга незабаром навернулась. КС. 1882. X. 36. Навернеться було хто з панночок сусідок, допитуються. МВ. (О. 1862. III. 47). Ви увечері наверніться. О. 1862. VII. 37. 4) Обращаться, обратиться. До Христа навернувсь. 5) душа не навертається. Противно (кому). Як то його душа навернеться у п'ятницю скоромне їсти. Ном. № 537. 6) навертатися на о́чі. Попадаться на глаза. А як Порося навернеться на його очі горді та смутні, — одвертає од неї очі. МВ. ІІ. 27. 7)на думку. Приходить на умъ. І пані моя тож мені на думку навертається. МВ. (О. 1862. III. 59).
Присапувати, -пую, -єш, сов. в. присапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Прикрывать, прикрыть мотыгой сѣмена. Хотин. у.
Пришерхати, -ха́ю, -єш, сов. в. прише́рхнути, -ну, -неш, гл. 1) Покрываться, покрыться сверху корой, тонкимъ слоемъ льда. Морозець маленький був, — на дворі трохи пришерхло. Лохв. у. 2) О кожѣ человѣка: дѣлаться, сдѣлаться шершавой.
Спадистий, -а, -е. Покатый, отлогій. Беріг.... спадистий. Млак. 86. 2) О животн.: много ѣдящій и не жирѣющій. Спадистий кінь. Вх. Зн. 65.
Хмельнищина, -ни, ж. Эпоха Б. Хмельницкаго. ЗОЮР. І. 97.
Шкарубкий, -а, -е. Жесткій, шероховатый, корявый. Вас. 161. Тілові треба б мнякшому буть, а то бач, яке шкарубке. Харьк. Шкарубкі чоботи стали: мокрі були та й засохли. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРША.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.