Гірниця 2, -ці, ж. Каменоломня.
Зверті́ти Cм. звірчувати.
Лиги́, — дати Убѣжать, навострить лыжи. Ломаку під руку, да й лиги! Та лиги!
Ля́пкатися, -каюся, -єшся, гл. Возиться съ мокрой глиной или съ подобной массой.
Неспокій, -ко́ю, м. Безпокойство. А що, нажили собі неспокій? В старій жизні маю неспокій терпіти.
Повибурковувати, -вую, -єш, гл. Вымостить (во множествѣ). Повибурковувано каменем вулиці.
Постиденний, -а, -е. Посрамленный. Нехай постиденний буде Хрисан, а не ми, бо ми стоїмо за правду.
Ростаскувати, -кую, -єш, сов. в. ростаска́ти, -ка́ю, -єш, гл. Растаскивать, растащить, разнести. Худобу растаскають. Будете ви всі через три дні повітані, і ґави вас ростаскають.
Росхлюпувати, -пую, -єш, сов. в. росхлюпати, -паю, -єш, гл. Расплескивать, расплескать, расплеснуть. Не росхлюпуй води по дурному — ти її не носила.
Устромляти, -ляю, -єш, сов. в. устромити, -млю, -миш, гл. 1) Втыкать, воткнуть, вонзить. З сим словом меч свій устромляв в роззявлений рутульця рот. Щоб міг, то він би ніж в мене встромив. Голки не було де встромити, — такая тѣснота, давка. 2) Вставлять, вставить, опустить куда, всунуть. Сиділа, ноги устромила в гарячий попіл. Одіткнув верх, устромив туди пику. Розпалить люльку і устромить йому в рот. встромити очі в землю. Потупиться. Устромила очі в землю і слова не промовить.
