Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вершляг

Вершляг, -га, м. Молоть. (Коваль) і каже: Ну, я нагрію кліщі, а ти бери вершляг. Мнж. 124. Вершляг хоч шклянку розбиває, та штуку з криці вигинає. Греб. 322.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 141.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРШЛЯГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРШЛЯГ"
Гри́венька, -ки, ж. Ум. отъ гривня.
Гру́зьки́й, -а, -е. Топкій, вязкій. Була дороженька барзо грузька. АД. II. 37. Грузьке дно в річці.
Гуза́, -зи́, ж. Корма, задняя часть лодки. Черк. у.
Душкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Объ овцахъ: во время жары, сбившись въ кучу, тяжело и усиленно дышать. Вівці душкують. Камен. у.
Зга́рь, -рі, ж. 1) Гарь. Ти хоч би згарь з люльки видовбав. Полт. 2) Пригарь въ водкѣ. Пінної без згарі січ відерок опалила суще коропської. Мкр. Н. 20. 3) Выгорѣвшій лѣсъ. Кози пасуть у згарах — вигорілих лісах. Шух. І. 211. 2) Искры, отлетающія при ковкѣ желѣза. Волч. у. (Лободовск.).
Імено, -на, с. = імення. Не забудь імена Господа Бога. Гн. II. 251.
Надби́ти, -ся. Cм. надбивати, -ся.
Принаймні нар. По крайней мѣрѣ. Принаймні вкупі сумували, згадавши той веселий рай. Шевч. 562.
Пристаріти, -рію, -єш, гл. = пристарітися. Як я пристарів, зуби з рота повипадали. Чуб. II. 270.
Шестинеділька, -ки, ж. Родившая женщина. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРШЛЯГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.