Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

веселуха

Веселуха, -хи, ж. 1) Веселая женщина. 2) Шутливое названіе спиртного напитка. Варенухи, веселухи довелось до зволу. Мкр. Н. 38. 3) Лягушка. Вх. Пч. I. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 142.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСЕЛУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСЕЛУХА"
Версадло, -ла, с. Астролябія. Мнж. 177. Cм. верцадло.
Завіта́ння, -ня, с. Посѣщеніе, захожденіе.
Задкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Идти задомъ, пятиться. Дивлюсь: задкує-задкує — та в двері. Мнж. 2) Идти сзади, слѣдовать. Іде султан; за ним наші задкують небоги. Млр. л. зб. 82.
Копилити, -лю, -лиш, гл.губи. Отдувать, оттопыривать (губы). Переносно: важничать, относиться къ чему съ пренебреженіемъ; дуться. Не копильте, каже, дітки, губок, не копильте! Їжте, воно смашне! Сим. 231 — 232. Не будете ви в нас копилить губу, як ті запорожці, що всі в них рівні. К.
Полковникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть полковникомъ. К. ЧР. 186.
Придолоб, -ба, м. = граділь. Шух. І. 165.
Причащатися, -щаюся, -єшся, гл. Причащаться.
Рижій, -жію, м. Раст. Camelina sativa. ЗЮЗО. І. 115.
Рімнати, -на́ю, -єш, гл. = рівняти. Розстання з милим смерті ся рімнає. Ном. № 8782.
Черствак, -ка, м. Родъ гриба, повидимому Boletus edulis. Вх. Уг. 275.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕСЕЛУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.