Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

веселуха

Веселуха, -хи, ж. 1) Веселая женщина. 2) Шутливое названіе спиртного напитка. Варенухи, веселухи довелось до зволу. Мкр. Н. 38. 3) Лягушка. Вх. Пч. I. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 142.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСЕЛУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСЕЛУХА"
Завика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. зави́кнути и зави́кти, -кну, -неш, гл. = звикати звикнути.
Иний, -а, -е. = инший. Мав хтось иний родитися, та кури запіли. Посл.
Костомара, -ри, ж. Большая кость.
Опаляти, -ля́ю, -єш, сов. в. опалити, -лю́, -лиш, гл. 1) Обжигать, обжечь. 2) Отоплять, отопить.
Поетизувати, -зу́ю, -єш, гл. Опоэтизировать. Левиц. Пов. 316.
Позаповзати, -заємо, -єте, гл. Заползти (о многихъ).
Рип I, -пу, м. Скрипъ. Рип за рипом у хату старости. рипи справляти. Часто отворять дверь. чоботи, черевики на рипах. Сапоги, башмаки со скрипомъ. Чоботи на рипах ваксовані. Св. Л. 174.
Скатертонька, -ки, ж. Ум. отъ скатерка.
Сміюнець, -нця, м. Ум. отъ сміюн. 2) Зубъ-рѣзецъ.
Чарівниця, -ці, ж. Волшебница, колдунья, очаровательница. Живе на острові цариця Цирцея, люта чарівниця. Котл. Ен. IV. 9. Коли місяць в серп, то чарівниці ідуть на гряниці. Ном. № 237. Ум. чарівни́чка, чарівниченька. Дівчинонько-чарівничко, сподобалось мені твоє личко. Чуб. V. 351. Ти, дівчино-чарівниченько, очарувала-сь моє личенько. Чуб. V. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕСЕЛУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.