Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

веселуха

Веселуха, -хи, ж. 1) Веселая женщина. 2) Шутливое названіе спиртного напитка. Варенухи, веселухи довелось до зволу. Мкр. Н. 38. 3) Лягушка. Вх. Пч. I. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 142.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСЕЛУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСЕЛУХА"
Каправий, -а, -е. Съ гноящимися глазами.
Курдель(ля), м.?) Родъ болѣзни у скота, а также названіе червя, о которомъ народъ думаетъ, что онъ причиняетъ эту болѣзнь. Вх. Лем. 430.
Ли́пина, -ни, ж. 1) Липовое дерево. Білий як липина. Ном. № 13147. 2) Липовый лѣсъ. Пішов у липину. 3) Щепки, лучина. Вх. Зн. 32. Потрощити на липину.
Любі́сінько нар. Чрезвычайно пріятно, ч. мило, ч. хорошо.
Набуча́віти, -вію, -єш, гл. Набухнуть, пропитавшись сыростью.
Обгрузити, -жу́, -зи́ш, гл. Размѣсить грязь вокругъ.
Посягати, -га́ю, -єш, сов. в. посягти, гну, -не́ш, гл. Протягивать, протянуть руку, доставать, достать; засовывать, засунуть (руку въ карманъ). Посягни в кишеню, вийми грошей жменю. Грин. ІІІ. 506. Брат посяг у ремінь та й виймив мені сороківця. Федьк.
Потвора, -ри, об. Уродъ, чудовище. О потворі піякові буду вам співати: марузатий, пелехатий, бридкий, забабраний. Гол. III. 486.
Потребен, -бна, -не = потрібний. Ном. № 4750.
Рамина, -ни, ж. = рама.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕСЕЛУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.