Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верхи

Верхи нар. Верхомъ. Наганяє його верхи на коні пан. ЗОЮР. II. 47. Климець сів верхи, пробіг скільки там. Рудч. Ск. I. 69.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХИ"
Бобовх меж. = шубовсть. Бобовх у воду.
Бринявий, -а, -е. О срубленной пихтѣ: перестоявшійся, начавшій уже краснѣть. Шух. І. 88.
Ворочок, -чка, м. Ум. отъ ворок.
Замі́тниця, -ці, ж. = замітник? Замітниця довге і тонке дерево, що сплавляють. Вх. Зн. 19.
Махі́тка, -ки, ж. Махотка, малый горшочекъ. Вас. 181.
Нала́зливий, -а, -е. Назойливый, навязчивый.
Обламати, -ма́ю, -єш, гл. Обломить. Як сів комар на маковці, ввесь мак обламав. Чуб. III. 173.
Переор, -ру, м. Перепашка.
Спричинитися 1, -нюся, -нишся, гл. Помѣшаться, сойти съ ума. Хай вона спричиниться! Ном.
Струсевий, -а, -е. Страусовый. Струсеві піря. К. ЧР. 54.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРХИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.