Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

веселонька и веселочка

Веселонька И Веселочка, -ки, ж. Ум. отъ веселка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 142.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСЕЛОНЬКА И ВЕСЕЛОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСЕЛОНЬКА И ВЕСЕЛОЧКА"
Гикавий, -а, -е. Заикающійся. Камен. у. Вх. Зн. 10.
Залу́бний, -а, -е. О саняхъ: съ кузовомъ.
Калгановий, -а, -е. Калгановый.
Крейда, -ди, ж. Мѣлъ. Побілів як крейда. Ном.
Лінни́й, -а, -е. = лянни́й. Мене не будить до кужеля лянного. Гол. І. 191.
Обудити, -ся. Cм. обужати, -ся.
Поначіплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Вцѣпиться, прицѣпиться (о многихъ). Як поначіплювались їй і в плахту, і в намітку грішнії душі, щоб і собі з того пекла вибраться. ЗОЮР. І. 308.
Порозставатися, -таємо́ся, -єте́ся, гл. Разстаться (о многихъ).
Прошморгнути, -ну́, -не́ш, гл. Продернуть.
Сповісти, -вім, -віси, гл. Сказать, разсказать. Я ж би свому миленькому всю правду сповіла. Чуб. V. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕСЕЛОНЬКА И ВЕСЕЛОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.