Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вершак

Вершак, -ка, м. Верхушка дерева, верхняя часть дерева. Смерека, якій утято замолоду вершак. Шух. І. 185. Шух. I. 176.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 141.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРШАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРШАК"
Безвини, -вин, ж. мн. Дикія, незаселенныя мѣста. Камен. у.
Госпо́ся, -сі, ж. Ласкательное отъ господиня. Гол. І. 147. МВ. (КС. 1902. X. 144). Ось слухайте, моя госпосю, моя панійко! Г. Барв. 437.
Ґонти́на, -ни, ж. Одна штука кровельнаго теса. Желех.
Довший, -а, -е. Ср. ст. отъ до́вгий. Хороша (пісня), коли б трохи довша. Ном. № 13854., Ум. До́вшенький.
Зва́га, -ги, ж. Отвага, смѣлость.
Нечупайда, -ди, об. = нечупара. Желех.
Помісяшно нар. Помѣсячно.
Приймацький, -а, -е. Принадлежащій пріемышу. Хліб приймацький — собацький. Ком. Пр. № 968.
Тирхати, -хаю, -єш, гл. Приводить въ безпорядокъ, разбрасывать. Вх. Зн. 69. Шейк.
Тригубач, -ча, м. Губастый, съ большими губами. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРШАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.