Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

веселість

Веселість, -лости, ж. Веселость, веселіе. Наробили там крику та сміху, радости та веселости. МВ. І. 114. Дай вам, Боже, в стайниці радість, в хижі веселість. Гол. II. 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 142.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСЕЛІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСЕЛІСТЬ"
А-а-а, меж. Колыбельный припѣвъ: бай-бай! А-а-а, люлі! Налетіли гулі, стали думати-гадати, як дитину годувати. Н. кол. п.
Вець! меж. Призывъ свиней, то-же, что и ваць.
Визір Ii, -ра, м. Визирь. Іде султан, покинувши в дивані башів та визірів широкомовних. К. МБ. XII. 269.
Відмахувати, -хую, -єш, сов. в. відмахнути, -ну, -неш, гл. Отмахивать, отмахнуть.
Генцинатий, -а, -е. кінь = норовистий кінь. Вх. Зн. 9.
Намаща́ти, -ща́ю, -єш, гл. = намащувати. Чимсь треба намащати оцю виразку, то вона швидче загоїться, — лоєм, чи що б то. Канев. у.
Огородникувати, -ку́ю, -єш, гл. Заниматься огородничествомъ. А той огородник навчив його огородникувать. Чуб. І. 182.
Пощастити, -ти́ть, гл. безл. Посчастливиться. Мені пощастило дешево купити. Черк. у.
Скопище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стояли копны или стоги. (Залюб.).
Сповивальниця, -ці, ж. Такъ, — преимущ. въ въ формѣ Ум.: сповивальничка. — наз. въ свадебныхъ пѣсняхъ новобрачная во время завязыванія ея головы въ женскій уборъ (намітку). Сповивальничка плаче, сповиватися хоче у тканки в коханки, в тонкії серпанки. Грин. III. 548.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕСЕЛІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.