Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

веселість

Веселість, -лости, ж. Веселость, веселіе. Наробили там крику та сміху, радости та веселости. МВ. І. 114. Дай вам, Боже, в стайниці радість, в хижі веселість. Гол. II. 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 142.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСЕЛІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСЕЛІСТЬ"
Акто́рський и актьо́рський, -а, -е. Актерскій. Желех.
Верзіння, -ня, с. Болтовня, пустые разговоры. А що як справді нападуть на нас розбійники?... — Не бійсь, моє серце: то усе верзіння. МВ. ІІІ. 130.
Древору́б, -ба, м. Сарай для дровъ. Шух. І. 106.
Зчаста нар. Часто. Щоб ти в мене, донько, зчаста не бувала. Гол. І. 195.
Ікряний, -а, -е. = ікратий. Ікряна риба. Лебед. у.
Обворитися, -рюся, -ришся, гл. Огородить свою усадьбу вор'ям.
Охвиціант, -та, м. Офиціантъ, лакей. І сказано — у пана охвиціантів тих повно. Рудч. Ск. II. 204.
Ошанцювати, -цюю, -єш, гл. Обнести, укрѣпить окопами.
Сітняг, гу́, м. = осітняг.
Скотити, -ся. Cм. скочувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕСЕЛІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.