Буза, -зи, ж.
1) Татарскій напитокъ изъ проса.
2) Нечистота въ немытой овечьей шерсти. У вовні бузи багато.
3) Осадокъ въ жидкостяхъ.
Буркітник, -ка, м. Воркующій (эпитетъ голубя). А на зорі б усіх збудили голубки, озвавшись до самиць, буркітники раненькі.
Ґазди́нити, -ню, -ниш, гл. Быть хозяйкой.
Кло, кла, с.
1) Ребро, грань, гребень предмета. Доґи (= клепки) клом — боками щільно приставали до себе.
2) Клыкъ (свиной). Болѣе употр. во мн. ч. кла.
3) Ростокъ. Цибуля пущат кла.
Кучерявіти, -вію, -єш, гл. Дѣлаться кудрявымъ.
Повідвіновувати, -вую, -єш, гл. Дать приданое (многимъ). Свої доньки повідвіновував.
Пороспаскуджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Испортиться нравственно (о многихъ). Сидухи тії по тіх ярмарках пороспаскуджуються.
Проломитися, -млю́ся, -мишся, гл. Проломиться.
Талалайко, -ка, м. = талалай. Ой за білим частокілом талалайко скаче.
Упікатися, -каюся, -єшся, сов. в. упектися, -чуся, -чешся, гл.
1) Упекаться, упечься. Хліб ще не впікся.
2) Обжигаться, обжечься.
3) Преимущ. сов. в. Надоѣсть. Ну, та й упікся він — що-дня надокучає.
