А́встрія, -рії, ж. Австрія.
Відзволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. відзволити, -лю, -лиш, гл. Освобождать, освободить, выручить. Отто одзволив (од чортів) він сина. Ти одзволив нас од смерти.
Запла́ва, -ви, ж. 1) Поемный лугъ. 2) Плавающіе на рѣкѣ въ половодье дрова, камышъ, щепки и пр.
Засіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. засі́сти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Садиться, сѣсть. Просимо до гурту (до вечері)! привітали мене і вклонились. — Може б поруч зо мною така краля засідала, га? каже Назар. 2) Засѣдать, засѣсть, присутствовать. Засідав серед громадзьких мужів. 3) Быть въ засадѣ, подкарауливать изъ засады. Ой не лети, сивий орле, на Волиння пити, засідають вражі ляшки, хотять тебе вбити. 4) О мѣстѣ: занимать. Війшов нелюб в хату, засів усю лаву. 5) Засѣдать, засѣсть гдѣ-либо. Та й засядем по пасіках на ввесь літ остаток.
Лопуши́стий, -а, -е. Широколистый. Корнем коренистая, листом лопушистая.
Недруг, -га, м. Недругъ, врагъ. Піднявсь на ляхів і на всіх недругів отчизни батько Хмельницький.
Пастка, -ки, ж.
1) Ловушка, западня. Десь назнала лисиця у лісі пастку (вовківню) і там м'ясо було положене.
2) Мышеловка, крысоловка. Не шастайся, як миш по пастках.
Плискатий, -а, -е. = плескатий. Дивлюсь, аж на тій деревині усякого розбору сливи — і круглі, і плискаті, і довгенькі, та все на одному дереві.
Прігра, -ри, ж. = пригра. Пішла на прігру бжола.
Уклепати, -паю, -єш, гл. Выковать. Там єсть з чого шаблюку уклепати.
