Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верховий

Верховий, -а, -е. 1) Верховой. Да сто коней верхових, а сімдесят возових. Макс. 2) с. м. Верховой; всадникъ. Послали верхового, щоб подав звістку. Дали проїхати верховим і ридванові. К. ЧР. 74. 3) верховий вітер. Сѣверовосточный вѣтеръ. О. 1862. V. Кух. 37. 4) верхові вила. Вилы, которыми подаютъ сѣно на высокіе стоги и скирды. Грин. ІІ. 86. 5) верхова хата. Хата съ соломенной крышей, въ противоположность землянкѣ. Херс. 6) — хвиля. Гарасько ж на талан і диво якось до берега прибивсь. Чи з ломом він туди заплив, чи хвиля верхова прибила? Мкр. Г. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХОВИЙ"
Гу́слі, -сел, ж. мн. 1) Гусли. Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! Чуб. ІІІ. 384. На гуслі грає, красно співає. Чуб. ІІІ. 274. 2) Скрипка. Вх. Уг. 234. Въ свадебной пѣснѣ: Гусла гудуть, до двора йдуть. Наряжайся, дівко Марусю, бо возьмуть тебе. Мил. Св. 35. Гусла загули.... Гуляє князь, гуляють гості, ревуть палати на помості. Шевч. 331. Ум. Гу́сленьки. Грин. ІІІ. 473, гу́слоньки, гу́совки. Та все стиха у гуслоньки грає. Мет. 260. Гусовки шмарте до гусевниці. АД. І. 37.
Ґаджала́ґати, -ґаю, -єш, гл. Непонятно или на непонятномъ языкѣ говорить. Волохи ґаджалаґают. Вх. Зн. 13.
Жура́вчик, -ка, м. Ум. отъ журав.
Кужілець, -льця́, м. = кужіль. Грин. III. 379.
Намняшку́рити гл. = нам'яшкурити.
Покропивник, -ка, м. покропи́вниця, -ці, ж. Птица Accentor modularis, завирушка бурая, ольшанка. Вх. Пч. II. 7.
Протікати, -ка́ю, -єш, сов. в. протекти́, -течу́, -че́ш, гл. 1) Протекать, протечь, течь. Ой у полю криниченька, вода протікає. Чуб. V. 377. По долинах ріки протікають. Чуб. V. 937. 2) О посудѣ, крышѣ: давать, дать течь. Паша водянка десь у дні протікає. Харьк. г. Треба перекривити клуню, бо вже і в невеликий дощ протікає. Харьк.
Сіряк, -ка, м. 1) Верхняя теплая одежда изъ толстаго сѣраго сукна. Чуб. VII. 421. Ні холодно, ні душно: як на святках у сіряках. Ном. № 620. Прощайте тепер, пани, поскидайте жупани, повдягайте сіряки, бо не ваші мужики. Грин. III. 640. 2) Мужикъ. Сам крепак, неодукований сіряк. Шевч. 513. Ум. сірячо́к.
Читання, -ня, с. 1) Чтеніе. Грин. І. 289. Яке співання, таке й читання. Ном. № 8015. 2) Считаніе. У нас пінязьки без читаня — безъ счету. Вх. Лем. 483.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРХОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.