Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

веха

Веха, -хи, ж. см. віха.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 143.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕХА"
Довге́ла, -ли, довге́ля, -лі, об. = Довгаль 1. Черном.
До́сіль нар. = досі.
Зга́рець, -рця, м. Вызженное поле. Бігме, цілий згарець вам скошу. Федьк.
Ковизитися, -жуся, -зишся, гл. = комизитися. Сим. 213.
Перемолитися, -лю́ся, -лишся, гл. Окончить молиться. Тут тілько що перемолився Еней і рот свій затулив, як ось із неба дощ полився. Котл. Ен. II. 33.
Повитися Cм. повиватися.
Рейтар, -ра, м. Конный солдатъ. Блиснула грімниця із чорної хмари, повалились, покотились пішаки й рейтари. К. Досв. 9.
Споконвіку нар. Искони. На високих горах лежить споконвіку сніг. О. 1862. III. 33. Од споконвіку і донині ховалась од людей пустиня. Шевч. 378.
Сухоземля, -лі, ж. Сухая земля. Як на сухоземлю, то нехай лучче в мішку стоїть. Ном. № 7306.
Чірхатися, -хаюся, -єшся, гл. = чухатися. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.