Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верхівець

Верхівець, -вця, м. = верховинець. Шух. І. 77.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХІВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХІВЕЦЬ"
Деліка́тно нар. Нѣжно.
Запосіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. запосі́сти, -ся́ду, -деш, гл. Завладѣвать, завладѣть, занять. Молодий богослов запосів парахвію, що митрополіт зоставив за моєю дочкою. Рк. Левиц.
Заріча́нин, -на, ж. Житель зарѣчья. Превражії тії зарічане, — вони живуть за водами. Лавр. 43.
Кочедижник, -ка, м. = папороть. «Въ Ивановскую ночь разцвѣтаетъ красно-огненный цвѣтъ папоротника, онъ еще называется кочедижником». Чуб. III. 196.
Навска́ч нар. Въ галопъ.
Непитущий, -а, -е. Непьющій. Непитущий зроду. Мир. Пов. І. 157.
Обіщати, -щаю, -єш, гл. обіцяти.
Повищипувати, -пую, -єш, гл. Выщипать (во множествѣ).  
Розвірчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. розверті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Разворачивать, разворотить, разматывать, размотать что либо на себѣ намотанное. Висока... все розвірчувалась (з вуалю) та чепурилась. Левиц. Пов. 205.
Розумець I, -мця, м. Умникъ. Бач, який найшовся розумець. Черниг.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРХІВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.