Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верхівець

Верхівець, -вця, м. = верховинець. Шух. І. 77.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХІВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРХІВЕЦЬ"
Бездзвінний, -а, -е. Не имѣ»ющій колоколовъ. Андрієвська церква в Київі бездзвінна. 2) Безъ колокольнаго звона. Рання служба по деяких місцях буває бездзвінна.
Гуля́тоньки и гуля́точки, неспрягаемый ум. глаголъ отъ гуля́ти. А тепер єсь у пригоді, гулятоньки годі. Гол. І. 325.
Звика́ння, -ня, с. Привыканіе.
Клобук, -ка, м. Клобукъ. Надів клобук, взяв патерицю. Шевч.
Лису́н, -на́, м. Плѣшивецъ. Желех.
Пилочок, -чку, м. Ум. отъ пил.
Понавівати, -ва́ю, -єш, гл. Навѣять (во множествѣ).
Сінокіс, -ко́су, м. = сіножать. Левиц. І. 127.
Суспіль нар. 1) Вмѣстѣ, рядомъ. Кумова хата стоїть суспіль з моєю. Волч. у. 2) Сплошь. Поле суспіль засіяне буряками. Рк. Левиц.
Храмачка, -ки, ж. = хрімка. Вх. Лем. 479.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРХІВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.