Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

веснування

Веснування, -ня, с. Встрѣчено въ формѣ веснованє. Весенняя пастьба скота въ полонинах. Шух. І. 190.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 142.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСНУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСНУВАННЯ"
Безхатник, -ка, м. Бездомный человѣкъ, бобыль. Сирота безхатник і безрідник. Г. Барв. 243.
Знемилити, -лю, -лиш, гл. Сдѣлать непріятнымъ. Світ мені знемилила. Г. Барв. 72.
Ма́ло нар. Мало, немного. Розуму багато, а грошей мало. Ном. № 1553. А діти на тоє і мало не дбають. КС. 1883. II. 469. мало не, мало-мало не, мало що не. Чуть не, чуть-чуть не, едва не. За ним ідуть мало-мало не три тисячі. Макс. Мені мало рук не вломили, а ти мовчиш. МВ. (О. 1862. III. 70). Боже мій! мало коромисла не впустила і слова не промовлю — зраділа. МВ. І. 19. за мало. Слишкомъ мало. ні мало не. Нисколько. Ой ви ж мені в злій годині ні мало не важкі. Мет. Сравн. ст. менше. Менше вкусиш, борше лигнеш. Ном. № 5588.
М'ясови́й, -а́, -е́ Мясной. Лізу, лізу по залізу на м'ясову гору. (Загадка: кінь). Чуб. І. 310.
Побірниці, -ниць, ж. мн. = плоскінь. Вх. Лем. 451.
Салогуб, -ба, м. Бранное: торговецъ, мѣщанинъ. К. ЧР. 69, 426. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб. О. 1862. VIII. 32. Пика широка та одутловата, як у того салогуба. Стор. І. 60. К. Повѣсти. І. 200.  
Стація, -ції, ж. 1) Стоянка, постой и продовольствіе на постоѣ. Да велів Ляхам, мостивим панам, по козаках, по мужиках стацією стояти, да не велів великої стації вимишляти. ЗОЮР. I. 52. 2) Станція. Я іду на стацію до Заболотова. Гол. 1. 233.
Тогобочанський, -а, -е. Съ той стороны рѣки. Тогобочанська жінка. Сосн. у.
Часом нар. 1) Иногда, порой. І в погоду часом грім ударить. Ном. № 1965. 2) Въ случаѣ. Часом моєї смерти, щоб ви знали, кого царювать поставить. ЗОЮР. І. 174. Случайно, случается. На руках понесуть тебе, щоб не вдарився часом об камінь. Єв. Мт. IV. 6. Так уже йому годить: щоб він не був голодний, щоб він часом гарячим не опікся. Рудч. Ск. І. 11. а він не прийде до нас часом? А быть можетъ и онъ къ намъ придетъ? а сам би він не зробив часом? Быть можетъ онъ самъ сдѣлалъ бы?
Червоний, -а, -е. 1) Красный. Червона калина. І червоні чоботи мулять. Ном. № 1998. 2) Какъ существ. Червонецъ. О. 1862. IV. 18. Грин. III. 516. Ой викинув пан Каньовський на стіл сто червоних. Чуб. V. 428. Ум. червоненький, червонесенький. Червоненькі черевички. Рудч. Ск. І. 16. Cм. червений, черлений, челлений.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕСНУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.