Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

веснування

Веснування, -ня, с. Встрѣчено въ формѣ веснованє. Весенняя пастьба скота въ полонинах. Шух. І. 190.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 142.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСНУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕСНУВАННЯ"
Брижатий, -а, -е. О сапогѣ: со складками на голенищахъ. Чоботи брижаті. Вас. 161.
Дере́вня, -ні, ж. 1) Лѣсъ, деревья. 2) Срубленныя деревья, лѣсъ для построекъ. Чуб. VII. 377. Отто ліс, — щоб же ви мені вирубали його!... — А ті як ухопляться: той руба, той деревню вивозить.... Рудч. Ск. Недавно прислав мені деревні на повітку. Левиц. Пов. 150. 3) Деревянный домъ. Гол. І. 191. Оддай мене, брате, та за міщанина, бо у міщанина новая деревня, новая деревня, великая сем'я. Мет. 281. 4) Съ удар. на послѣднемъ слогѣ: деревня́, -ні́ = Деревінь. Я купив плуг, лишень саму деревню. Камен. у. Ум. Дереве́нька. Чії бджоли на долині, мої в деревеньці. Мет. 16.
Забли́мати, -маю, -єш, гл. 1) Замерцать, тускло засвѣтить. 2) Заморгать. Заблимала очима.
Клопотатися, -чу́ся, -чешся, гл. 1) Заботиться, хлопотать о чемъ. А що хазяйствечком будеш клопотатись, того не бійся. МВ. І. 36. Повеселішала панночка, клопочеться своїм посагом. МВ. (О. 1862. III. 50). Усе мабуть про гетьманство клопочеться, так от і зозвав раду ще в Батурині. К. ЧР. 208. 2) Тревожиться, безпокоиться. Збула добро, клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі. МВ. ІІ. 7. Уже і мати почали примічати та клопотатися. МВ. І. 86. Вона потім клопочеться... де, де ділося? Г. Барв. 405. 3) Размышлять. Про инші речі клопочеться він із старим Шрамом. К. ЧР. 135.
Лавка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лава. 2) Доска въ ткацкомъ станкѣ, на которой сидить ткачиха. Конст. у. 3) Ткацкій снарядъ для вязанія начиння, то-же, что и стілець (Cм.) Конст. у. 4) Одинъ изъ двухъ гладкихъ продолговатыхъ кусочковъ дерева, находящихся внутри лавчастого замка (Cм.), посредствомъ которыхъ происходить замыканіе. Шух. І. 9. 5) мн. лавки. Длинный рубанокъ. Шух. І. 87, 249. 6) Лавка (торговая), — заимств. изъ великорусскаго. Міщане, що лавки в місті тримали, а тепер чи й лавки у хаті є (т. е. обѣднѣли). Ном. № 10562.
Мня́ти Cм. м'яти.
Перетягати I, -га́ю, -єш, сов. в. перетягти, -гну, -неш, гл. 1) Перетягивать, перетянуть. Перетягли шнурками перину. Левиц. І. 2) Перетягивать, перетянуть. Перетягли їх у двір, а тут Бог дав дитину. МВ. І. 44. 3) Тянуть, протянуть, прожить, перебиться. Як небудь ще цей тиждень перетягнемо. Зміев. у. Хоч би дав Бог оцей тиждень перетягти. Харьк.
Почухати, -хаю, -єш, гл. Почесать (зудящее мѣсто). Біда з ними, — каже, почухавши потилицю. Стор. МПр. 44.
Цабанити, -ню, -ниш, гл. 1) Поднимать. Желех. 2) Говорить нѣчто ни съ чѣмъ несообразное, чудовищное. Желех.ціну. Запрашивать непомѣрную цѣну. Желех. 3) Бранить, ругать. Фр. (Желех.).  
Цвітистий, -а, -е. Съ роскошными цвѣтами. Цвітисте зілля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕСНУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.