Валахан, -на, м. Скопецъ.
Завітува́ння, -ня, с. 1) Завѣтъ. 2) Завѣщаніе духовное.
Змаліти, -лію, -єш, гл. Сдѣлаться меньше, уменьшиться.
Понаказувати, -зую, -єш, гл. Наговорить (во множествѣ). Понаказували моїй матері такого, чого й зовсім не було.
Порозсмикуватися, -куємося, -єтеся, гл. Раздергаться (во множествѣ).
Приполок, -лка, м. Доска возлѣ печки, на которой лежатъ доски пола.
Роздівання, -ня, с. Раздѣваніе. Ой що ж то, мати, за гуляння, — що на сінешному порозі завертання, а на хатньому порозі роздівання.
Сажати, -жа́ю, -єш, гл.
1) = садити 1. Та йди, жінко, та йди, любко, квасолі садити.
2) = садовити. Багатого за стіл сажають, а убогого й так випроважають.
3) Поселять, поселить. Ой став городи, панські слободи по річках сажати.
4) Всовывать, вкладывать. Сажай мені кужель у праве ухо! — Вона всадить.
Ткати, тчу, тчеш, гл. Ткать. Вона плахти ткала. Спішку, спішку! побіжи під ткацьку стрішку, там тчуть і прядуть, мені починок дадуть.
Хворовий, -а, -е. Болѣвшій. Це дитина не хворова: її тільки перехрестили, а вона і вмерла.
