Безвідходний, -а, -е. Безотлучный.
Віленко, -ка, с. Ум. отъ вільце.
Доба́, -би́, ж. 1) Сутки. Дві добі лежав я в ліжку. Як я умру, до візьмеш мене на три доби до церкви, і дяк нехай три ночі читає надо мною псалтиру. 2) Пора, время. Нічної доби з неволі утікали. Ув обідню добу там і опинивсь. В таку добу під горою щось біле блукає. 3) Возрастъ. Два молодці так вашої доби. Cм. Діб.
Доложи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) = докласти. Рук добре доложить. 2) Доложить. Щоб туди люде не ходили, із криниці води не носили, Івася та й не розбудили і батеньку та й не доложили.
Залізя́ка, -ки, ж. Обломокъ, кусокъ желѣза. Як покладеш залізяку на тому припічку, що в комені, до ніколи не буде вовк нападать на скотину. Виколов око залізякою. Ум. залізя́чка.
Карапудитись, -джуся, -дишся, гл. = харапудитися.
Натаганити, -ню, -ниш, гл.
1) Много наложить.
2) Много наготовить.
Приписувати, -сую, -єш, сов. в. приписа́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Приписывать, приписать. 2) Писать, написать (въ письмѣ). Батько приписав з дому до сина, щоб той приїхав. Наш москаль приписав, щоб йому хоч карбованців два подали. А ще од своїх рук листи писав, до Василя Молдавського посилав, а в листах приписував...
Солімка, -ки, ж. Ум. отъ солома.
Увера, -ри, об. Упрямый человѣкъ.
