Буць, -ця, м. Неудавшійся хлѣбъ. Спекла мама буця, що не їстиме ні куця, ні цюця.
Віблєк, -ка, м. ( = вібляк). Бревно круглое, годное для постройки. Cм. вибель.
Дури́ти, -рю́, -риш, гл. Обманывать, дурачить. Що день Бога хвалить і що день людей дурить. Не дуріте дітей ваших, що вони на світі на те тільки, щоб панувать.
Клубок, -бка, м. Клубокъ. По нитці й клубка можна найти. Ум. клубочок. Прийдеться ниточка до клубочка. Мати Божа панчішку плете, а вони перед нею золоті клубочки держать.
Красноголовець, -вця, м. Грибъ, Agaricus emeticus. Гайку, гайку, дай гриба й бабку! сироїжку з добру діжку, красноголовця з доброго молодця!
Летя́га, -ги, м. = нетяга. Ой гуляв, гуляв козак, бідний летяга, сім год і чотирі.
Наора́ти Cм. наорювати.
Рокитник, -ка, м. Раст. а) Salix incybacea L, Salix rosmarinifolia. б) Cytisus biflorus L.
Хваринник, -ка, м. Барышникъ, торгующій лошадьми.
Чар, -ру, м. Волшебное зелье. Як поїхав козаченько яром, — перелита доріженька чаром. Во мн. ч.: чари — также еще и чары, колдовство, волшебство. Ми його (капшучок) кочергою вигорнули із комори, думаючи, що то які чари. Дала вона якесь дання йому, якісь чари чарувала. А в мене чари, чари готові: білеє личенько і чорні брови. Ум. чароньки. Мабуть я у тебе чароньків наївся. Що в мене чароньки — чорнії брівоньки.
