Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смиренник

Смиренник, -ка, м. Скромникъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 157.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМИРЕННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМИРЕННИК"
Вимовка, -ки, ж. Ум. отъ вимова.
Виньмати, -маю, -єш, гл. = виймати. Аф. 335.
Вщ... Cм. ущ...
За́совка, -ки, ж. Родъ деревяннаго засова или задвижки у дверей, запираемой и отпираемой снаружи при помощи особаго ключа. КС. 1889. V. 489. Чуб. VII. З8З.
Мали́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Умалять, уменьшать.
Милови́ння, -ня, с. = милини. Вх. Зн. 35.
Наперекі́р нар. Наперекоръ, вопреки. Невесела думка наполягла на її чоло, наперекір веселій природі. Левиц. І. 339.
Теж нар. Также, то же. Я чув, і ти теж не глухий був. Шейк.
Тень-телень! меж. для выраженія звона. Тень-телень, добрий день! Ном.
Унадитися, -джуся, -дишся, гл. Повадиться. Унадився, як свиня в моркву. Ном. № 2741. От лисичка внадилась до тиєї яблуньки. Рудч. Ск. I. 19. Ото ж до сієї Галі да внадився змій. Рудч. Ск. I. 131.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СМИРЕННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.