Викурити Cм. викурювати.
Відмовлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відмовитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Отказываться, отказаться, отговариваться, отговориться. Було мати кажуть: давай я тебе росчешу. Так я вже відмовляюсь, відмовляюсь: скубуть бо дуже. Одмовлялась я обмовлялась, та й мусила послухатись. 2) Оканчивать, окончить говорить. Ручки ж мої білесенькі одробилися, очі ж мої каресенькі обдивилися, уста ж мої сахарнії одмовилися.
Гембель, -бля, м. Рубанокъ.
Дубі́вка, -ки, ж. 1) Родъ дыни. Пішов на свій базарь, купив хліба, огірків, пшенички, диню дубівку. 2) Чернильный орѣшекъ.
Зліплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. вліпитися, -плюся, -пишся, гл. Слѣпляться, слѣпиться, склеиться липкимъ.
Золотаренко, -ка, м. Сынъ золотыхъ дѣлъ мастера.
Ма́льство, -ва, с. Малолѣтство, дѣтство. Терпіла з мальства всяке зло.
Незгодно нар.
1) Несогласно; нестройно.
2) Невыгодно; вредно. 3 ягнятами при доброму обкоті отара вдвоє більшає, і такій великій колоді ходить буде важко і на ягняток незгодно: ягнята вийдуть худі, миршаві.
Повідпихати, -ха́ю, -єш, гл. Оттолкнуть (многихъ). Повідпихала обох од себе.
Подрібці, -ців, м. мн. = подріб.
