Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відтеплий

Відтеплий, -а, -е. Оттаявшій. Вже травичка блищала з землі одтеплої. МВ. (О. 1862. І. 72).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 231.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДТЕПЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДТЕПЛИЙ"
Блиск, -ку, м. 1) Свѣтъ. А вже пізно, всі полягали, ніде й блиску не побачиш. Кіевск. у. 2) Блескъ. Панна.... в золотім колосю, така — аж блиск од неї б'є. Драг. 268. Блиск їх сяяв так, що очі засліплялись. Щог. Сл. 70.
Богодавець, -вця, м. Данный Богомъ (въ сказкѣ). Родився він, охрестили його і дали йому ім'я Іван Богодавець. Бог дав і Богодавцем назвали його. Чуб. II. 239.
Гірчичний, -а, -е. Горчичный.
Гнійник, -ка, м. Навозный жукъ. Вх. Зн. 11.
Молочли́вий, -а, -е. Дающій много молока, обильный молокомъ. Чуб. III. 266.
Насвіти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Вдоволь посвѣтить. Тобі, місяцю, насвіти́тися, мені по світу надивитися. Марк. 91.
Неукий, -а, -е. 1) Необученный. 2) О лошади: необъѣзженный. Коничок неукий вирве мі ся з руки. Гол.
Різанина, -ни, ж. Рѣзня. Св. Л. 104. Греб. 350. К. Кр. 27. Опять війна і різанина. Котл. Ен. VI. 61.
Споїти, -ся. Cм. споювати, -ся.
Хильнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хилити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДТЕПЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.