Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відсилати

Відсилати, -лаю, -єш, сов. в. відіслати, -шлю, -шлеш, гл. Отсылать, отослать, посылать, послать. Козак до дівчини дрібні листи пише, відсилає до дівчини буйними вітрами. Чуб. V. 312. Відсилають у солому спати. Чуб. І. 175. Да взяв Бог тую жінку, шо з цвіту, да одіслав на небо. Чуб. І. 146.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 228.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСИЛАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСИЛАТИ"
Басоля, -лі, ж. Віолончель. Тепер мені не до соли, коли грають на басолі. Теперь мнѣ не до того. Чуб. ІІ. 678.
Відмалюватися, -лююся, -єшся, гл. 1) Быть нарисованнымъ, изображеннымъ. 2) Отразиться. Все твориво в душі одмалювалось. К. МБ. 14.
Забу́лькати, -каю, -єш, гл. О жидкости: забульчать, забулькать, забултыхать.
Колотня, -ні́, ж. = колотнеча.
Незлічений, -а, -е. Безчисленный, несмѣтный. Кихва незлічені гроші має. Камен. у.
Плецанка, -ки, ж. Рубаха безъ складокъ около воротника. Вх. Зн. 50.
Росхитуватися, -туюся, -єшся, сов. в. росхита́тися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Расшатываться, расшататься. Росхитавшись, бризнув в воду. Котл. Ен. II. 42. 2) Раскачиваться, раскачаться.
Схватати, -та́ю, -єш, гл. Заторопить. Так скоро схватали, шо не успіла і приготовиться. ХС. VII. 424.
Теє мѣст. = те.
Шморгавка, -ки, ж. = терниця. Шух. І. 147.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДСИЛАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.