Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відсуджувати

Відсуджувати, -джую, -єш, сов. в. відсудити, -джу, -диш, гл. 1) Присуждать, присудить въ чью пользу. Вам громада відсудила. Мир. Пов. І. 164. Одсудили мою землю Бог знає й кому. Мир. ХРВ. 220. 2) Отсовѣтовать, совѣтами или наговорами отбивать, отбить, отстранить одного отъ другого. Відсудилисьте мого друга від мене. Грин. ІІІ. 251. Нема того, що любила, і немає, і не буде — одмовили вражі люде, одраїли, одсудили, щоб ми в парі не ходили. Грин. ІІІ. 179.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 230.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСУДЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСУДЖУВАТИ"
Братолюбний, -а, -е. Братолюбивый. Братолюбний подвиг. К. (О. 1862. ІІІ. 23).
Вилазити 1, -жу, -зиш, гл. Излазить. Скрізь вилазили. О. 1861. XI. 29.
Грену́ха, -хи, ж. Пѣсня, которую поютъ на Троицкія святки. Желех.
Жму́ття, -тя, с. соб. отъ жмут. Округ мене багато в'ялих квіточок жмуттям лежить. Г. Барв. 352.
Мазя́, -зяти, с. Запачканное, неопрятное дитя. Борз. у.
Никони, -нів, м. мн. 1) Третій день послѣ праздниковъ. Балт. у. 2) никони ловити = никати. Що його робить? — Никони ловить. Ном. № 10345.
Піддавати, -даю́, -єш, сов. в. піддати, -дам, -даси, гл. Помогать, помочь приподнять тяжесть. Мнж. 127.
Плешня, -ні, ж. = плішня. Сим. 147.
Поперегинати, -на́ю, -єш, гл. Перегнуть (во множествѣ).
Смоляник, -ка, м. = смолоскип. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДСУДЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.