Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відсуджувати

Відсуджувати, -джую, -єш, сов. в. відсудити, -джу, -диш, гл. 1) Присуждать, присудить въ чью пользу. Вам громада відсудила. Мир. Пов. І. 164. Одсудили мою землю Бог знає й кому. Мир. ХРВ. 220. 2) Отсовѣтовать, совѣтами или наговорами отбивать, отбить, отстранить одного отъ другого. Відсудилисьте мого друга від мене. Грин. ІІІ. 251. Нема того, що любила, і немає, і не буде — одмовили вражі люде, одраїли, одсудили, щоб ми в парі не ходили. Грин. ІІІ. 179.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 230.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСУДЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСУДЖУВАТИ"
Вірган, -ну, м. = вігран. Над Єленою віргани грают. Kolb. I. 96.
Воротник, -ка, м. = воротарь. Гол. (Желех.).
Забга́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Загнуть. Забгавши — загнувши зелізцем один копець дрота, вкладають його у ямку. Шух. І. 280. 2) Запрятать. Куди ти забгав сокиру? Волч. у.
Малярчу́к, -ка, м. Ученикъ живописца, маляра.
Набри́дливий, -а, -е. Надоѣдливый.
Обводити, -джу, -диш, сов. в. обвести, -веду́, -де́ш, гл. Обводить, обвести. Обвів його круг хати.
Підпіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. підпертися, -діпру́ся, -решся, гл. Подпираться, подпереться. Сіла я, підперлася, заплакала. Чуб. V. 3. Іде козак дубровою, шабелькою підпірається. Чуб. V. 196.
Побрязкати Cм. побрязкувати.
Повідлітити, -таємо, -єте, гл. Отлетѣть (во множествѣ). Драг. 273. Пташки, що витку так співавали, у ирій вже поодлітали. Греб. 387.
Попозіпати, -паю, -єш, гл. Достаточно покричать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДСУДЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.