Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відсуджувати

Відсуджувати, -джую, -єш, сов. в. відсудити, -джу, -диш, гл. 1) Присуждать, присудить въ чью пользу. Вам громада відсудила. Мир. Пов. І. 164. Одсудили мою землю Бог знає й кому. Мир. ХРВ. 220. 2) Отсовѣтовать, совѣтами или наговорами отбивать, отбить, отстранить одного отъ другого. Відсудилисьте мого друга від мене. Грин. ІІІ. 251. Нема того, що любила, і немає, і не буде — одмовили вражі люде, одраїли, одсудили, щоб ми в парі не ходили. Грин. ІІІ. 179.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 230.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСУДЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСУДЖУВАТИ"
Вайкати, -каю, -єш, гл. Сѣтовать, жалобно кричать. Вх. Лем. 395.
Грі́мати и гри́мати, -маю, -єш, грі́мнути и гри́мнути, -мну, -неш, гл. 1) Гремѣть, загремѣть, грохнуть, загрохотать. О громѣ, огнестрѣльномъ оружіи и пр. Грім що гримне, в берег гряне — з пущі полум'я прогляне. Могил. 117. Двері гримли серед хати. Федьк. І. 114. О стрѣльбѣ чаще: гріма́ти. Із дванадцяти штук гармат грімали. АД. І. 217. Задзвонили в усі дзвони, гармата гримала. Шевч. 574.. Три дні грімали самопали. К. ЧР. 105. 2) Кричать, крикнуть сердито. Не на те я дочку викохав, — грімнув батько, — щоб я її первому пройдисвіту мав оддати. МВ. ІІ. III. Як я з тебе сміюся? — гримнув дід. Рудч. Ск. II. 131. — на ко́го. Кричать, крикнуть на кого, бранить. Коли б же на мене одну, а то й на свою рідну матір грімає. МВ. І. 26. 3) Ударять, ударить сильно. Як гримнув мене по спині. Рудч. Ск. І. 23. Также съ удареніемъ на предпослѣднемъ слогѣ. Нелепом міжи плечі грімає. ЗОЮР. І. 18.
Допліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. доплести́, -лету́, -те́ш, гл. 1) Доплетать, доплесть. 2) Довязывать, довязать, надвязывать, надвязать. Допліта панчішку. К.
Обмальовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. обмалюватися, -лю́юся, -єшся, гл. 1) Быть окрашиваемымъ, расписаннымъ (красками). 2) Обрисовываться, обрисоваться. Богиня Сонце (в колядках) обмальовується такими блискучими фарбами. Левиц. І. Світ. 10.
Пересікати, -ка́ю, -єш, сов. в. пересікти, -січу, -че́ш, гл. Пересѣкать, пересѣчь. Пугою обуха не пересічеш. Ном. № 1094.  
Появляти, -ля́ю, -єш, сов. в. появи́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Являть, явить. Стидно й очі появити. Ном. № 3174. 2) Рождать, родить. Авраам появив Ісаака. Єв. Мт. І. 1.
Припудити, -джу, -диш, гл. 1) Притащить. Припудив такий мішок вівса, що здається треба добрих двох. 2) Напугать. Хлоп'я крало яблука, а я як припудив його, то воно аж п'ятами накивало.
Шв'єткий, -а, -е. Гибкій. Шв'єткий бич. Вх. Зн. 81.
Шелюхатися, -хаюся, -єшся, гл. Качаться, колебаться. Очерет над водою шелюхається. Грин. III. 649.
Шорсткий, -а, -е. Шероховатый, шершавый. Гілка шорстка, голою ногою боляче стояти. Міусск. окр. шорсткий пісо́к. Крупно-зернистый песокъ. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДСУДЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.