Бузя, -зі, ж. Дѣтск.
1) Уста, ротъ, ротикъ, лицо. дати бузі. Поцѣловать. Ти, дівчино хороша, дай же бузі без гроша.
2) ласк. отъ бузина. Прийде він до теї бузини, б'є макогоном по їй і приказує: «Добри-вечір тобі, бузю, ти мій вірний друзю!» (Изъ заговора).
Говіркий, -а, -е. Разговорчивый. Зріс на самоті, сам із собою. Не говіркий був. Старі люде говіркі.
Навгу́л нар. Огуломъ.
Настеж, настежінь, настежір, нар. = настіж.
Носільник, -ка, м. = носій. А носільнички — хлопці-молодці, а кладільнички — середні люде. Ум. носільничок.
Обвалювання, -ня, с. Обваливаніе.
Піддрочити Cм. піддрочувати.
Позатиллю нар. Сзади. А молода Марусенька позатиллю йде.
Полонь, -ні, ж.
1) = полон. Не дай, Спасе, у неволю, у полонь мені упасти.
2) = полин.
Сіпанина, -ни, ж.
1) Дерганіе.
2) Придирки административныя и судебныя; тяганіе по судамъ. Як половили злодіїв; що ліс крали, то така сіпанина була, що крий Боже, за тих 10 грабків.
