Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відсуджувати

Відсуджувати, -джую, -єш, сов. в. відсудити, -джу, -диш, гл. 1) Присуждать, присудить въ чью пользу. Вам громада відсудила. Мир. Пов. І. 164. Одсудили мою землю Бог знає й кому. Мир. ХРВ. 220. 2) Отсовѣтовать, совѣтами или наговорами отбивать, отбить, отстранить одного отъ другого. Відсудилисьте мого друга від мене. Грин. ІІІ. 251. Нема того, що любила, і немає, і не буде — одмовили вражі люде, одраїли, одсудили, щоб ми в парі не ходили. Грин. ІІІ. 179.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 230.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСУДЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСУДЖУВАТИ"
Березник, -ка, м. Березовый лѣсъ, роща. А тут йому з березника на зустріч шкандибає рижа кобила. Кв. Ум. березничок. Бігла теличка з березничка. Чуб. ІІІ. 479. Їздили ми по горах і по ярах, і по дубничках, і по березничках. Грин. ІІІ. 543.
Гостюва́ння, -ня, с. Пребываніе въ гостяхъ. К. ЧР. 395.
Жа́сний, -а, -е. Страшный. Желех.
Жереті́й, -тія́, м. Обжора, ненасытный. Аф. 401. Ув. жеретія́ка. Чоловік зажеракуватий: йому все мало. Жеретіяка!
Житло́ -ла́, с. 1) Житье, жительство. Не буде тобі ні добра, ні житла. Ном. № 13633. Чорноморці на житло пішли собі, чи їх погнали, на гряницю. Черк. у. Ідуть люде на житло в степ. Кіев. г. Коротке сватання! Таке й житло швидке й коротке: як нитка порвалось ув один мент. Г. Барв. 434. 2) Жилье, жилище, обитель. В глухій глуші пошукати, там де людського житла, а ні садиби не знайти. МВ. ІІІ. 63. Осядеться чужий в його наметі, його житло засипле з неба сірка. К. Іов. 40. О, пом'яни, мій Боже, їх у житлах праведних своїх. Щог. Сл. 90.
Забаламу́чувати, -чую, -єш, с. в. забаламу́тити, -му́чу, -тиш, гл. Дурачить, одурачивать, отуманивать, отуманить, обманывать, обмануть. Та вже як не забаламучуй, а не забаламутиш його. Харьк.
Понапуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. = понапиватися. Обыкновенно употребляется понапиватися, но въ сказкѣ гуси говорятъ о себѣ: Ми понапуваємося води. Рудч. Ск. І. 7.
Суягна вівця. Беременная Овца. Анан. У
Типичний, -а, -е. Типическій. Обличчє.... типичне українське. О. 1862. І. 49.
Умерчик, -ка, м. = умерлець. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДСУДЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.