Дзеле́нка, -ки, ж. Насѣк. = Зеленяк.
Істнісінький, -а, -е.
Клонити, -ню́, -ниш, гл.
1) Клонить, наклонять. Клонить і в дощ, і в погоду зелені віти додолу. Лежу собі та й думаю, а сон мене так і клонить. Ой сон, мати, ой сон, мати, сон головоньку клонить.
2) клонити голову. Кланяться. І не прохались, бо такий невірний був немилосердний, що дурно й голову було клонити.
Понаплоджувати, -джую, -єш, гл. Наплодить (во множествѣ). Дітей понаплоджували, а годувати нічим.
Потебня, -ні, ж. Кожаная лопасть съ каждаго бока сѣдла. Ум. потебе́нька. Як сів на коня та вдарив в потебеньку, та поїхав поманеньку. Сап'янці із Торжка новенькі, мальовані потебеньки.
Прикидка, -ки, ж. Прибавка. Дав на прикидку одного дубка.
Склювати, -люю, -єш, гл. Поклевать. Я покрию свого миленького слідочок, щоб вітер не звіяв, пташки не склювали.
Тримонний, -а, -е. Употреблено въ брани. Оттам до тримонного! (біса)?
Фафрати, -раю, -єш, гл. Невнятно говорить, шепелявить.
Цоркати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цоркнути, -кну, -неш, гл.
1) = цокати, цокнути.
2) Звенѣть, бренчать, брякать, брякнуть. Цоркнув замок; цоркнули шаблі.
