Вабити, -блю, -биш, гл. Привлекать, манить; прельщать. Бере очі, вабить серденько красою. Сама (дівчина) невеличка, метка і жвава, з веселою на виду усмішкою, вона так і вабила до себе.
Відклепати, -па́ю, -єш, гл. Отбить косу молоткомъ.
Заважа́ти II, -жа́ю, -єш, гл. заважувати. А в кишені три шеляги, та й ті заважають. Бачця, нічого не заважають слова, а Леся, да й сама Череваниха, насилу змогли дивитись без сліз на ту нещасливу невісту.
Згріба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. згребти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. 1) Быть сгребаемымъ, сгребаться, сгрестися. Чоловікові коситься легко, утроє само ляга, само і згрібається, само і в'яжеться. 2) Быть въ силахъ грести. Бач, який вітер, як грає Дніпро, — тепер не згребешся.
Напла́катися, -ла́чуся, -чешся, гл. Наплакаться. Як зійдуся з ким любилась, наплачуся стиха.
Повітиця, -ці, ж. Раст. Cuscuta Epilinum Wahl.
Стулювати, -ся, -люю, -ся, -єш, -ся = стуляти, -ся.
Тернослив, -ва, м. Мелкоплодная круглая слива, Primus domestica L.
Фовзатися, -заюся, -єшся, гл. Ползать. Фовзаются.... гадина чорна і сороката.
Цапиний, -а, -е. Козлиный. Ой у тебе, вражий діду, цапиная борода. Ріжки цапині. Цапиний голосок.
