Безпечен, -чна, -не Кратк. форма отъ безпечний. Безпечен про небезпеку бував.
Закипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. закипі́ти, -плю, -пиш, гл. 1) Закипать, закипѣть. Казаночок закипає. Хата, 6. Закипіло сине море. 2) — кро́в'ю. се́рце кро́в'ю закипа́є. Употребляется для выраженія высокой степени мучительныхъ душевныхъ страданій. Що в козака серце замірає, а в дівчини кров'ю закипає. 3) Начинать сердиться, разсердиться, разгнѣваться. Закипів же й я тоді: «Да ти, кажу, Якове, говори доладу!» То же значеніе — гніво́м. Злякаються усі правдиві люде і закиплять гнівом на нечестивих. 4) так шку́ра на тобі́ й закипи́ть! Будешь вся избита.
Колосій, -сія, м. О Раст.: Колосистый. І овес самосій, і ячмінь колосій. Овес-колосій.
На́га, -ги, ж. Позоръ, стыдъ. Не сором і не нага, що тебе сусіди не люблять?
Перелесник, -ка, м. Первонач. значеніе: искуситель. Так называется бѣсъ, въ видѣ огненнаго змѣя (— метеоръ), летающій къ женщинѣ. Коли б не тирлич, був би я твій панич, — каже перелесник-чорт любі дівчині, коли мав проти його зілля тирлич при собі.
Позолотіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться похожимъ на золото, пріобрѣсть цвѣтъ золота, пожелтѣть. Колос позолотів
Пола́, -ли, ж. 1) Пола. Від напасти і полу вріж, а втікай. Під полою, під правою чужу милу держить. Ой вдарила мати об поли руками: діти ж мої, квіти мої, пропала ж я з вами. Взяв за себе панну в самого короля з під поли. 2) Полотнище. Спідниця в сім піл. 3) У кожевниковъ: каждая изъ двухъ боковыхъ частей выдѣланной кожи: средняя часть, самая толстая, назыв. слуп, слупе́ць, а боковыя поли. 4) мн. поли. У обжигателей углей: въ кучѣ дровъ, приготовленной для обжиганія, — нижняя часть, состоящая изъ болѣе длинныхъ и тонкихъ дровъ. 5) Каменная плита. 6) Менструація.
Свідер, -ра, м. = свердел.
Те-те-те, меж., выражающее удовольствіе и удивленіе. Те-те-те! — скрикнув сатана, вискалившись, — спасибі тобі Фарналію за твою вигадку.
Угорка, -ки, ж.
1) Венгерка, венгерская женщина.
2) Сортъ сливъ: венгерка.
