Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відспівувати

Відспівувати, -вую, -єш, сов. в. відспіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтить пѣніемъ. А я їй одспівую, жартуючи, бач. Левиц. І. 112. 2) Кончать, кончить пѣть; пропѣть. А чом же ти не співаєш? — Я вже одспівала. Шевч. Нехай молодчі співають, я вже своє одспівав. Левиц. Пов. 231. Молебень завтра рано одспіваю. Мкр. Н. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 229.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСПІВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСПІВУВАТИ"
Безприхильний, -а, -е. Безпріютный, одинокій. За батька був убогим, безприхильним. К. Іов. 62.
Ближчати, -чаю, -єш, гл. Приближаться, дѣлаться ближе.
Гаремний, -а, -е. Гаремный. Гаремна неволя. К. ПС. 46.
Дале́зний, -а, -е. Очень далекій.
Критник, -ка, м. Кровельщикъ. О. 1862. IX. 8. Він майстер був — критник. О. 1862. VIII. 7.
Пантохвель, -ля, м. Туфля. Такий чистий, як жидівський пантохвель. Ном. № 11272.
Побожити, -жу, -жиш, гл. Поблагословить? Въ свадебной пѣснѣ послѣ вѣнчанія: Дякуєме попонькові... нагленько нас одправив, но твердо нас побожив. Гол. IV. 439.
Повихоплюватися, -лююся, -єшся, гл. Вырваться; выбѣжать, выскочить. Дівчата повихоплювались без свиток у самих баєвих червоних юпках. Кв.
Потішувати, -шую, -єш, гл. = потішати. Була вона вродливов паннов, мудро ученов, завше тама потішувала. Гн. І. 140.
Тнути, тну, тнеш, гл. = тяти. Косарі тнуть. Грин. ІІІ. 366. Музика тне. Шевч. Тнуть косарі. Грин. III. 128.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДСПІВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.