Випосажити, -жу, -жиш, гл. Дать приданое.
Гамсел, -ла, м. Ироническое названіе, даваемое черноморцами жителямъ Таврической губ.
Ґрунт и грунт, -ту, м. 1) Надѣлъ, земля, участокъ земли; усадьба. Продав грунт вічними часами. Ходім, де твій батьківський ґрунт. Грунта, великі маєтки збуває. Осіли на рангових або на магистратських та чернечих грунтах. 2) Почва. Там добрий ґрунт — усе як з води йде. 3) Основа, основаніе. Земля не може рушити з грунту свого. Слово — вітер, а письмо — грунт. Ум. Ґру́нтик, гру́нтик.
Дорожня́, -ні́, ж. = дорожнета. Теперки дорожня на всім стала.
Назбива́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Сбить нѣсколько штукъ. 2) Напахтать масла. Жінка назбивала діжечку масла. 3) назбива́ти гро́шей. Собрать денегъ.
Нечистість, -тости, ж. = нечистота.
Підколодь, -ді, ж. Часть поколодви.
Подоловлювати, -люю, -єш, гл. Доловить (многихъ).
Решетина, -ни, ж. = решето. Малий коровай сплели, в ситині, в решетині, що не стане всій родині.
Упершині нар. Въ прежнія времена. Впертині так не робилося.
