Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відталь

Відталь, -лі, ж. Время, когда снѣгъ весною таетъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 231.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДТАЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДТАЛЬ"
Два́йцять и пр. = Двадцять и пр.
Кацарівна, -ни, ж. Царевна. Ой одчиняй ворітечка, кацарівно! (Говорится къ царевнѣ). ЗОЮР. II. 14.
Облечи, -чу, -чеш, гл. Надѣть. Облечу я жупан. Вх. Лем. 441.
Синячник, -ка, м. Раст. Isatis tinctoria L. ЗЮЗО. І. 125.
Скудний, -а, -е. Скудный. Левиц. І. 394.
Сподіваний, -а, -е. Ожидаемый. Не вернуться сподівані. Шевч.
Стенути, -ну, -неш, гл. 1) Качнуть. Грин. III. 405. Човна стенув. 2)плечима. Пожать плечами. Св. Л. 107.
Торішній, -я, -є. Прошлогодній. Так рад, як торішньому снігові.
Челестник, -ка, м. = челюстники. Радом. у.
Червонопикий, -а, -е. = червономордий. Червонопикий ксьондз. К. ЦН. 306.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДТАЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.