Бачити, -чу, -чиш, гл. 1) Видѣть. За дрібними слізоньками світонька не бачу. бач! Вишь, вотъ. Бач, який добрий! Ми всі, як бач, народ хрещений. 2) Думать, полагать.
Дзьо́ха, -хи, ж. О женщинѣ: вертушка? болтунья? Се вже мабуть тобі та дзьоха набрехала.
Димі́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Дымить, испускать дымъ.
Заблі́яти, -лі́ю, -єш, гл. Объ овцѣ: заблеять. Вівця забліє.
Зам'Ятня́, -ні́, ж. Замѣшательство, суматоха, суета. Така була зам'ятня тоді!
Кармазин, -ну, м.
1) Сукно малиноваго цвѣта.
2) Платье изъ кармазину. Будуть куми у жупанах, побратими у луданах, сусідоньки в кармазині. Взяли зняли з Морозенка кармазин, сап'янці. Не важились ходити у кармазинах.
Кільце, -ця, с. 1) Кругъ, кружекъ. Ой у місці в крайній хаті кільцем танець ходить. 2) Кольцо вообще, за исключеніемъ носимаго на пальцѣ. Ведмідь здоровий, та кільце в носі. Хто старцям милостину подавав, то все перед ним і лежить: чи шматок хліба, чи кільце ковбаски. 3) Звено. Біда за біду чепляється, як у ланцюзі кільце за кільце.
Надіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. наді́ти, -діну, -неш, гл. Надѣвать, надѣть, одѣвать, одѣть. Ой надінь, милий, ляную сорочку. Надівши сині окуляри, він сидів під грушею. Въ думѣ про Ганджу Андибера наді́є вм. надіва́є. Шати дорогії несе, на його козацькі плечі надіє.
Побивач, -ча, м. Снарядъ для набиванія обручей.
Цюрком нар. Струей. Цюрком текло з них.
