Дровору́бня, -ні, ж. Мѣсто, гдѣ рубятъ дрова.
Загука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Закричать. Феся загукала, голос по дубині аж ся розлягає. 2) — на ко́го. Позвать, зазвать кого. Загукай на його, — нехай іде в хату.
Людої́дський, -а, -е. Принадлежащій людоѣду, ему свойственный.
Обривати, -ва́ю, -єш, сов. в. обірвати, -рву, -веш, гл. Обрывать, оборвать. Терен, терен коло хати, та нікому обірвати.
Потлумачити, -чу, -чиш, гл. Объяснить (во множествѣ).
Прятати, -таю, -єш, гл.
1) Прибирать, убирать.
2) Погребать, хоронить. А коли брата прятали?
Строкатий, -а, -е. 1) Пестрый.
2) О масти: пѣгій. Хтось до вас строкатого коника приводив.
3) Капризный. В душі своїй була строката.
Тетеря, -рі, ж. 1) = тетерка. Як дома кури, так у лісі тетеря. 2) Годъ кушанья: а) изъ муки; б) изъ сухарей. Троянцям всім дали тетері. Ум. тете́рька, тетеренька, тетеречка.
Туршукуватий, -а, -е. . — ліс Молодой и густой лѣсъ.
Цілоденне нар. Цѣлый день.
