Барвінок, -нку, м. 1) Раст.: могильница, гробъ-трава, Vinca minor L. Ой не стелися, хрещатий барвінку, та по крутій горі! Обычные эпитеты: барвінок зелений, хрещатий, крячастий. Какъ ласкательное названіе для любимаго мужчины: Ой ти, козаче, зелений барвінку, прийди до мене хоть у недільку. Употребляемый на свадьбѣ въ світилчиній шаблі барвінок означаетъ — душевную склонность, пріязнь. барвінок рвати — означаетъ часто идти на любовное свиданіе. Пусти ж мене, мати, барвіночку рвати, а вже ж наші вороженьки полягали спати. ночувати в барвінку. Переночевать съ милымъ. 2) Раст.: а) — дикий. Lysimachia nummularia. б) — степовий. Vinca herbacea Waldst et Kit. 3) Родъ орнамента на писанкѣ. Ум. барвінонько, барвіночок, барвінчик, барвінчичок. Дівчинонько, сіра утко, чи сватати хутко? — Козаченьку, барвіночку, хоть і в неділочку. Та прийди до мене, хрещатий барвінчику!
Ґорґоля́стий, -а, -е. Суковатый.
Либа́к, -ка, м. Работникъ, собирающій нефть съ поверхности воды.
Пожвакати, -каю, -єш, гл. Пожевать.
Позаддя, -дя, с. = позадь.
Попересіювати, -сіюю, -єш, гл. Пересѣять (во множествѣ).
Роз'ятрювати, -рюю, -єш, сов. в. роз'ятрити, -рю, -риш, гл. Растрявлять, растравить. Розятрити рану. Розмова з Василем роз'ятрила старе серце, старі рани.
Халупник, -ка, м. Безземельный, имѣющій лишь избушку.
Чотиренко, -ка, м. Въ загадкѣ: колесо воза? Чотирі чотиренки та два хведоренки тягли тягулицю (віз) за хвіст на вулицю.
Шкапійчина, -ни, ж. = шкапина. Шкапійчина тюпа.
