Викапаний, -а, -е. 1) Искапанный.
2) Похожій какъ двѣ капли воды, вылитый. Радом. Грицько — викапаний батусь.
Гірловий, -а, -е. Относящійся къ гирлу, ему принадлежащій.
Глижа, -жі, ж. Обрывъ, подрытый водою.
Голосник, -ка, м. Отверстіе въ серединѣ деки бандуры, гитары, въ дудкѣ и т. п.
Дожда́ти, -жду́, -де́ш, гл. = Діждати. Ой як дождеш до осени, буду я твоя.
Меті́ж, -жу, м. Смятеніе, шумъ. Метіж пішов, як почали битись, то я й почув, а то не бачив нічого до тієї пори і не чув.
Проводитися, -джуся, -дишся, сов. в. провестися, -ду́ся, -дешся, гл. Продолжаться, продолжиться, тянуться, длиться, продлиться. Як пішло по судах, та й провелось оте діло і геть довго.
Удача, -чі, ж.
1) Характеръ, натура, свойство. Таку вдачу йому Бог дав. Така вже вдача собача. Лучче п'ятак передачі, аби до вдачі. удачу до чого мати. Имѣть къ чему способность. Побачить, що.... хлопець або дівча до чого вдачу має.
2) Удача, успѣхъ. Уже, мо, з упруг пройшло, а вдачі не має, та й тільки — не ловиться риба.
Хрусь! меж. Выражаетъ звукъ хрустѣнія, треска, удара. Він так ріже, так ріже, коли це хрусь — аж ножик і вломивсь. Чує: хрусь-хрусь під ногами то пісок, то паліччє. Прямо москаля в лоб хрусь!
Цо! меж. Призывъ для коровъ.
