Буряк, -ка, м. 1) Свекла, Beta vulgaris. на догад буряків, щоб дали капусти. Говорить объ одномъ, а намекаетъ на другое. 2) Кушанье изъ изжаренной свеклы. 3) Носящій бурку? Сомнительное слово, встрѣченное лишь въ фальсифицированной думѣ «Татарскій походъ Серпяги», напечатанной впервые Срезневскимъ: Усіх татар-буряків розбивали й пліндрували. Ум. бурячок, бурячечок.
Вепрок, ка? веприка?, м. Ум. отъ вепер.
Вигодинитися Cм. вигодинюватися.
Витинати, -на́ю, -єш, сов. в. витяти и витнути, -тну, -неш, гл. 1) Вырубливать, вырубить, вырѣзывать, вырѣзать. Витяв з реміню шматок на підошву. Витяли пани ліс. 2) Только сов. в. Перерубить, перерѣзать всѣхъ. Ворогів моїх настигну, не вернуся доти з поля, доки до ноги не витну. 3) Дѣлать, сдѣлать что-либо съ жаромъ, съ силой. Витикати гопака. — Горнись лишень ти до мене та витнемо з лиха. Ще три штуки за тобою; витнеш, — ні пів слова.
Заіржа́віти, -вію, -єш, гл. Покрыться ржавчиной, заржавѣть. Була колись правда, та заіржавіла.
Повідстрявати, -ряємо, -єте, гл. Отстать, отступиться (о многихъ).
Поослабати, -баємо, -єте, гл. Ослабнуть, держаться непрочно. Поослабали трубки.
Попелюха, -хи, ж.
1) Хохлатый жаворонокъ, Alauda rustica.
2) Тля травяная.
2) = попелюх 2.
Розжируватися, -руюся, -єшся, гл. Раздурачиться, расшалиться.
Соломина, -ни, ж. Стебель соломы, соломинка. І за соломину хопиться, хто топиться. Ум. соломинка.
