Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відслуга

Відслу́га, -ги, ж. 1) Отслуживаніе. Забрав гроші, а тепер мусить іти у відслугу, 2) Отплата, вознагражденіе за что-либо. От же тобі за твоє добро й наша одслуга. ЗОЮР. II. 69. 3) Конецъ службы. Лишила дома слугу на відслузі, свекруху в недузі. Гол. І. 158.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 229.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСЛУГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСЛУГА"
Виріжок, -жку, м. 1) Часть чего-либо, выдающаяся угломъ. 2) Конецъ поселка. А що то за хижка там на виріжку? Мет.
Декре́т, -ту, м. Приговоръ, рѣшеніе. Ирод. Ирод теє чує, дає декрет і подписує: «нехай ся дитина згине». Чуб. ІІІ. 374.
Дроби́нник, -ка, м. 1) Пастухъ гусей. 2) Дворъ и хлѣвъ, гдѣ содержать домашнюю птицу.
Змідніти, -нію, -єш, гл. Принять металлическій вкусъ отъ мѣди. Аф. 457.
Змолодикувати, -ку́ю, -єш, гл. Прожить холостымъ.
Однокінка, -ки, ж. Одноконка. Левиц. І.
Паморозь, -зі, м. Иней. Хати, вже помазані й побіляні, сяли під памороззю на сонці. Г. Барв. 122.
Примерлий, -а, -е. Обмершій.
Приріст, -росту, м. Наростъ. Зміев. у.
Уморити, -рю, -риш, гл. Уморить. Кого Бог сотворить, того не вморить. Ном. № 74. Лихо не вморить, так спотворить. Ном. № 2004.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДСЛУГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.