Бракувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Пренебрегать, отбрасывать. Єден бракує, другий пакує.
2) безл. Недоставать. Коли у тебе бракує того насіння, позич його. Чого вам бракує, то си докупіт.
Виварити, -ся. Cм. виварювати, -ся.
Возрости-літ, нар. Взрослыхъ лѣтъ. Він возрости-літ пішов у москалі.
Дігтеви́й, дігтяни́й, -а, -е. Дегтярный.
Кияхуватий, -а, -е. О просѣ: кияхувате просо — то просо, кисть котораго собрана вмѣстѣ, всѣ вѣточки прижаты. Cм. кийкуватий.
Намайструва́ти, -ру́ю, -єш, гл. Намастерить.
Небесник, -ка, м. Астрономъ. Встрѣчено только у Кулиша. Вечеряти ж усмак годиться й нам, поетам, да й вам, небесникам, не вельми б то було приємно лазити голодним по планетах.
Сумління, -ня, с. Совѣсть. Ну, яке його сумління: рискаль украсти і казати що це мій. Хто чисте сумління має, той спокійно спить лягає. Постава свята, а сумління злодійське.
Трейтяк, -ка, м. = третяк.
Щипальці, -лець, с. мн. Челюсти у насѣкомыхъ.
