Варенуха, -хи, ж. Водка, сваренная съ медомъ, плодами и пряностями. Як випили варенухи, то й загули як мухи. А послі танців варенухи по филижанці піднесли. Ум. варенушка, варенушечка.
Вимуштрувати, -рую, -єш, гл.
1) Обучить военнымъ пріемамъ.
2) Дисциплинировать.
Відвалювати, -люю, -єш, сов. в. відвалити, -лю, -лиш, гл. 1) Отваливать, отвалить. Одвалив того каменя. 2) Откалывать, отколоть, отрѣзывать, отрѣзать. Відвалив криги кусень оттакий завбільшки. Відвалив скибу хліба.
Заховання, -ня, с. Сохраненіе.
Зостанок, -нку, м. = останок. Мабуть ше здужав би на зостанку віку вам заграти.
Кайлак, -ка, м.
1) Короткій обрубокъ дерева, стоймя поставленный и употребляющійся какъ скамеечка для сидѣнья.
2) мн. Обрубки дерева кривые, годные только какъ дрова, сучье, домъ древесный.
Кудись нар.
1) Куда-то. Заносило його і туди кудись, де і літом, і в жнива — усе зіма.
2) Куда-нибудь. Куди ж ми підемо? Та кудись, — аби дома не сидіти.
Кумання, -ня, с.
1) Вступленіе въ кумовство.
2) Дружба, близкія отношенія съ кѣмъ. Кумання потайне з мамоною неправди.
Проговорювати, -рюю, -єш, сов. в. проговори́ти, -рю́, -риш, гл. Проговаривать, проговорить. Не проговориш до його ні словечка.
Скарбник, -ка, м.
1) = скарбівничий.
2) Чортъ, живущій у богача, продавшаго свою душу аду, сторожащій и увеличивающій его богатство.
