Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відступати

Відступати, -па́ю, -єш, сов. в. відступити, -плю, -пиш, гл. 1) Отступать, отступить. Слуги відступили позад. Єв. І. XVIII. 6. Подайте, каже, мені того Михайлика, то я одступлю. ЗОЮР. І. 3. 2) Уступать, уступить. Під ярмарок город відступив велику лощину поміж Подолом і Ворсклом. О. 1861. IX. 176.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 230.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСТУПАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСТУПАТИ"
Дрібноли́стий, -а, -е. Мелколистый. Дрібнолиста груша. МВ. ІІ. 74.
Зажури́ти, -ся. Cм. зажу́рювати, -ся.
Мсти́вість, -вости, ж. Мстительность. Желех.
На́пис, -су, м. Надпись. Хмельницький отакий напис зробив. Ном. № 8099. Зробить такий напис, що хто знайде (скарб), нехай в граматку запише моє им'я. КС. 1883. IX. 232.
Непитущий, -а, -е. Непьющій. Непитущий зроду. Мир. Пов. І. 157.
Підстаростич, -ча, м. Сынъ підстарости 1. К. ЦН. 189.
Поплигати, -га́ю, -єш, гл. Попрыгать, въ припрыжку пойти. Я спутав кобилу, а вона й поплигала.
Похватати, -та́ю, -єш, гл. = похапати.
Скатувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Измучить, истязаніями, пыткой. Увидів Христа такого скатованого. Гн. І. 115. 2) Казнить. Чуб. V. 841. Бабину дочку прив'язав коню до хвоста й пустив у поле. Так її скатували. Рудч. Ск. II. 53.
Трибратній, -я, -є. Принадлежащій тремъ братьямъ. Київським шляхом верби похилі трибратні давні могили вкрили. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДСТУПАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.