Єдине́ць, -нця́ м. = єдина́к 1. Ум. єдини́чок, єди́нчик. Бодай же море не процвітало, вічними часи висихало та що мого сина єдиничка, єдиничка у себе взяло.
Жовтячо́к, -чка́, м. Ум. отъ жовтяк.
Кузьмірки, -рок и рків, мн. Жмурки (игра).
Наверта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. наверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Поворачивать, поворотить. Сірі воли навертає. Хусткою махнув, вісько навернув: «А рушай, вісько, під Бендер-місто!». 2) Наваливать, навалить. Зіма замети навертає. Було мене притопити й камень навернути, а щоб же я не зринала й цього лишенька не знала. 3) Рѣдко появляться, разъ появиться. То те він робить, то те, то йде, то где, — як гість додому навертає. Хиба обідати та на ніч наверне додому, а то все на базарі. 4) Обращать, обратить. Синів ізраілевих наверне до Бога. Вона довго молилась до Бога, щоб навернув чоловікове серце знов до любови. Наверни мене на жидівську віру. 5) Сворачивать, своротить на кого. На другого навертати не годиться: це не я, а він зробив. 6) Наверстывать, наверстать. Стара хоче у хазяйстві навернути, що дочка витратила. Він хоч і прогуля, так він і наверне.
Надсува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надсу́нути, -ну, -неш, гл. Пододвигать, пододвинуть.
Огуд, -ду, м. = огудиння. Соняшники, кущі, огуд всякий.
Перестріт, -ту, м. 1) Встрѣча. 2) Болѣзнь отъ встрѣчи, сглазъ.
Слинка, сли́ночка, -ки, ж. Ум. отъ слина.
Цвяхувати, -хую, -єш, гл. Обивать гвоздиками для украшенія.
Ціновка, -ки, ж. Аукціонъ, продажа съ аукціоннаго торга. Тепер у нас у городі цінують одного купця.... Треба нам на ціновку вистигать. Тільки гляди, вийдуть два купці, будуть торгувать, а ти вийдеш третій на ту ціновку. Будуть говорить: «хто шо дає за сі два доми?» То ти не озивайся, а мовчи, хай вони свою ціну дають. Один надає дві тисячі, другий — чотирі, а як крикнуть утретє: «хто більше?», то ти аж тоді вже набавляй.
