Ґрундзьо́ваний, -а, -е = Ґрундзюватий. Не яке воно і ґрундзьоване, щоб шановний читець не розборсав його сам, прочитавши картку-дві в книжці. Ном. Од видав. VI.

Завда́леки нар. = завдальшки.

Здорове́зний и здорове́нний, -а, -е. Ув. отъ здоро́вий.

З'єзуї́тити, -чу, -тиш, гл. Сдѣлать подобнымъ іезуиту. З'єзуїчені попи. К. ПС. 97.

Знахід, -ходу, м. Нахожденіе; находка. Желех.

Искрити, -рю́, -риш, гл. Бросать искры. Сонце... искрило світом. Мир. Пов. І. 158. Схиливсь до своєї жінки, оком искрить. МВ. ІІ. 184. ко́мін искри́ть — черезъ дымовую трубу вылетаютъ искры. Херс. у.

К пред. Къ. Съ дат. падежемъ обозначаетъ: а) указаніе мѣста или предмета, къ которому направляется дѣйствіе. Іде к лісу. Ну тебе к бісу! б) опредѣленіе времени, къ которому близится дѣйствіе. Сподівайся мене, серденятко моє, ой к перині Пречистім; як не буду я к первій Пречистій, сподівайся к Миколі. Мет. 25. К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька. Ном. Переходить въ нѣкоторыхъ случаяхъ в ґ. Если предыдущее оканчивается, а слѣдующее за к (ґ) слово начинается согласной, то слогъ принимаетъ предъ собою і: ідуть ік лісу; часто то-же бываетъ и для пополненія стиха. Вообще же к (ґ) употребляется не часто (вмѣсто него употребляется до) и преимущественно въ указанномъ опредѣленіи времени и въ бранныхъ выраженіяхъ. Іди к нечистій матері! Туди к лихій годині! и пр.

Крізький, -а́, -е́ Прозрачный. Воздух .... прозоріш, крізький і проміння соняшне нагріває його дуже мало. Дещо. 85.

Невдаха, -хи, об. 1) Неудачникъ, — ница. Невдаха безталанний. 2) Неспособный, неспособная, неумѣлый, неумѣлая. Ум. невдашенька, невдашечка, невдашка. Да ти невдаха; да ти невдаха, да ти невдашенька моя! Ти ні спекти, ні зварить, ні з моїм родом говорить. Грин. III. 368.

Піджога, -ги, ж. 1) = підпал. Без піджоги і вогонь не горить. Ном. № 3298. 2) Подстрекательство. Як би не було піджоги, то я з батьком жив би добре. Рк. Левиц. Товаришки потішають та піджоги дають. Св. Л. 94.