Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відставати

Відставати, -таю, -єш, сов. в. відстати, -тану, -неш, гл. 1) Отставать, отстать. А того я (зозуля) кую, що від вас відстаю, мої чорні галочки. Мет. 152. Од одного берега одстав, та до другого не пристав. Ном. № 7636. 2) Отставать, отстать, отдѣлиться, отклеиться. Як помазав спину, — аж шкура одстала. Чуб. V. 406. 3) від журботи відстати. Отдохнуть отъ заботъ, печали. Нехай (чоловік-п'яниця) спить, нехай лежить, та нехай не встане. Нехай твоя бідна головонька од журботи одстане. Чуб. V. 624.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 229.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСТАВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСТАВАТИ"
Відзвичаювати, -чаюю, -єш, сов. в. відзвичаїти, -чаю, -їш, гл. Отучать, отучить. Желех.
Від'Їсти, -ся. Cм. від'їдати, -ся.
Домча́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Домчаться.
Затка́тися, -тчу́ся, -че́шся, гл. Покрываться, покрыться тканымъ узором. Зазеленіло поле й луки, мов заткались травою та квітками. О. 1861. IX. 175.
Звіри́нка, -ки, ж. Ум. отъ звірина.
Мургі́й, -гія́, м. Волъ почти черной масти. Cм. смаглій. КС. 1898. VII. 42.
Поголубіти, -бію, -єш, гл. Сдѣлаться голубымъ. Вх. Зн. 51.
Пряда, -ди, ж. Раст. Setaria veridis. ЗЮЗО. І. 136.
Ризка, -ки, ж. Половина загона отдѣленная во владѣніе другому лицу. Черниг. г.
Тройнячок, -чка, м. Раст. Trifolium repens L Анн. 360.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДСТАВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.