Відшиб, -бу, м. Въ выраж. на, у відшибі. Въ сторонѣ. А жив той дід богоугодний на одшибі за греблею. Сидів ув одшибі од гурту. Оддав дочку на одшиб.
Двигті́ти, -гчу́, -ти́ш, гл. Сотрясаться, дрожать. Кахикаючи, вони аж двигтіли, а їх товсті щоки дріжали, неначе по їх ходила дрібна хвиля. Змій той летить, — аж земля двигтить.
Збу́рення, -ня, с. 1) Разрушеніе, ниспроверженіе. 2) Волненіе, возмущеніе.
Кісочка, -ки, ж. Ум. отъ коса.
Лижка́рство, -ва, с. Выдѣлка ложекъ.
Оводня, -ні, ж. соб. Оводы. Оводня б'є, через те. ховаємо волів у курені.
Позивання, -ня, с. Привлечете къ суду, судебный процессъ.
Промовець, -вця, м. Ораторъ.
Пуголовиця, -ці, ж. = пуголовок.
Сотничка, -ки, ж. Жена сотника. А за ним його сотничка Харчиха.
