Водовий, -а, -е. Водяной. водова вовна. Раст. водяной мохъ, Conferva.
Ґудз, -дза и ґудзь, -дзя, м. 1) Пуговица. Ціновим ґудзем застебнувся. 2) Шишка отъ ушиба, опухоль. Будував сю хату низького зросту чоловік і двері міряв по собі, то аби сьмо ґудза не набили. Да якийсь бойчак загилив кизяк, вліпив кизяком, аж ґудзь під оком. 3) Узелъ на веревкѣ, ниткѣ. Сей батіг був і посмолений, а тепер вже давно обліз, аж рудий та товстий такий! І на кінці ґудз як голуб'яче яйце. Ум. Ґу́дзик. Іде по улиці чоловічок, сам мерзений, мідяні ґудзики, на шапці бляшка з доброго семигривенного.
Діди́нець, -нця, м. Дворъ. А взяв я їй за рученьку, взяв я їй за обі, запровадив чрез дідинець до покою к собі.
Дубрі́вник, -ка, м. Раст. а) Tormentilla erecta. б) Tormentilla vulgaris.
Звінча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Обвѣнчать. А у тій церковці святий Спас, звінчай діточок в гожий час.
Ляп! меж. Шлепъ, хлопъ. Не рад лях, що по уху ляп, а він хоче і вдруге.
Позмітати, -та́ю, -єш, гл. Сместь (во множествѣ).
Припалий, -а, -е. Припавшій, покрытый. Скло, припиле порохом.
Тинити, -ню́, -ниш, гл. Огораживать тыномъ.
Чинки мн. = чари (Cм. чар.).
