Жолдашня́, -ні, ж. соб. 1) Солдаты. 2) Мальчики. Жолдашня біга.
Защо́кати, -каю, -єш, гл. Начать говорить що.
Малярчу́к, -ка, м. Ученикъ живописца, маляра.
Остовпіти, -пію, -єш, гл. Остолбенѣть. Як побачив вовка, так і остовпів.
Поперероджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Переродиться (о многихъ).
Пороспинати, -наю, -єш, гл. То-же, что и розіп'ясти, но во множествѣ.
Славен, -вна, -не = славний.
Увольняти, -няю, -єш, сов. в. увольни́ти, -ню, -ниш, гл. = уволяти, уволити. Ввольни, Боже, мою волю: зостав мене удовою.
Хе-хе, меж., выражающее смѣхъ. А ми... хе-хе! а ми жонаті.
Чоловічество, -ва, с. Человѣчество, человѣчность. Слово заимствовано изъ русскаго языка. Встрѣчено только въ одной пословицѣ, приведенной у Номиса: Чоловічество повеліває, а пан тисяцький ні. Пословица эта заимствована изъ ІV-го явленія оперы-водевиля «Козакъ-стихотворецъ». Князь. Человѣчество повелѣваетъ помогать раненымъ и несчастнымъ. Грицько. Чоловічество повеліває, да пан тисяцький ні. Такъ какъ у Номиса отсутствуетъ всякое указаніе о томъ, откуда взята пословица, то можно думать, что она употреблялась лишь среди образованныхъ классовъ и въ народномъ языкѣ слова чоловічество нѣтъ.
