Байрак, -ка, м.
1) Лѣсокъ въ оврагѣ; буеракъ. Такі були здоровенні та глибокі байраки, що Боже світе! Ой не шуми, луже, зелений байраче! До зеленої неділі в байраках біліли сніги.
2) Мундштукъ при уздечкѣ. Сідло черкеське а пітником, уздечка новісінька з байраком. Изъ пѣсни, приведенной въ «Истор. Новой Сѣчи» Скальковскаго. Ум. байрачок, байраченько.
Бувало, -ла, с. Въ сказкѣ то же, что и жлукто. У мене єсть бувало... — Яке бувало? питають. — Жлукто, — хиба ж ви не знаєте?
Добро́дієчко, -ка, м. Ум. отъ добродій.
Кантарок, -рка, м. = кантар.
Одноральський, -а, -е. Генеральскій.
Падіж, -жа, м. Падежъ. Падіж на овечок.
Пересудливий, -а, -е. Осуждающій другихъ. А пересудливі жінки побрали ще й ложки.
Повинний, -а, -е. Долженъ, обязанъ. А коли ж ти, дівко, горда, ти повинна жарти знати: як парубок зачіпає, ти повинна жартувати.
Порозштовхувати, -хую, -єш, гл. Растолкать (многихъ).
Сухішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться суше.
