Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відтіль

Відтіль, відтіля, нар. = відти. Втри вирви вигнали відтіль. Котл. Ен. І. 16. Він відтіля не втече. Рудч. Ск. II. 108.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 231.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДТІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДТІЛЬ"
Духо́вниця, -ці, ж. = духівниця. Г. Барв. 169.
Заме́луватий, -а, -е. Завирающійся; много попусту болтающій. Конст. у.
З'ї́житися, -жуся, -жишся, гл. Наежиться, нахохлиться. Вх. Уг. 241.
Напожи́ткуватися, -куюся, -єшся, гл. Попользоваться; накопить (имущества).
Поціновка, -ки, ж. Оцѣнка имущества для продажи съ публичнаго торга.
Сітняг, гу́, м. = осітняг.
Стидко нар. Стыдно, постыдно. Стидко, бридко Яремою зваться, а Ярема: «Гов!». Ном. № 6285.
Сяговина, -ни, ж. Саженные дрова. Вх. Лем. 472.
Чернобривець, -вця, м. и пр. = чорнобривець и пр.
Шмаркатий, -а, -е. = смаркатий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДТІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.