Відрікатися, -каюся, -єшся, сов. в. відректися, -речуся, -чешся, гл. Отказываться, отказаться. Родино моя, не відрікайся од мене. Відрікаюсь, відхрещуюсь від вас, ідіть собі на очерета, на болота. Варив чорт з москалем пиво та й солоду відрікся.
Вітонька, віточка, -ки, ж. Ум. отъ віта.
Гучжа́! меж. = Гуджа.
Зі́мський, -а, -е. = зімовий. Зіма зімська. Такеньки уся зіма зімська перезімувалась.
Ковтюх, -ха, м. Карликъ.
Напароси́ти, -рошу́, -сиш, гл. = напарусити. напарошений вітря́к. Вѣтряная мельница, на крыльяхъ которой натянуто полотно.
Нахвалятися, -ля́юся, -єшся, гл. Угрожать. Нахвалялись обікрасти. Вилаяв Хведора, трохи не бив і нахвалявся, що... з світу зжене.
Повибирати, -ра́ю, -єш, гл. = повибірати. Повибираю коралики до зерен.
Розстановити Cм. розстановляти.
Тилатий, -а, -е. Толстозадый. Не дай, Боже, який цей пан тилатий.