Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відстобурчити

Відстобу́рчитиCм. Відстобу́рчувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 230.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСТОБУРЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСТОБУРЧИТИ"
Допанува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. Дожить бариномъ до разоренія, до несчастія. Годино моя нещаслива! До чого ж се я допанувалася? Хата. 155. Позводилося панів багато: хотять, панувати, та ні з чого, бо допанувалися до краю. Зміев. у.
З'єдна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Соединить. 2) Отдать замужъ. Мати та з'єднала дочку за нелюба. О. 1862. II. 58. Я з'єднала доню за султана. К. МБ. X. 12. 3) Договорить. З'єднала го пасти Угельскоє стадо. Гол. 4)собі. Пріобрѣсть, снискать, расположить къ себѣ. Бо ти й суху з'єднаєш собі землю і всяка тварь прихилиться до тебе. К. Іов. 13.
Італія, -лії, ж. Италія. Федьк. І. 55.
М'ясни́й и мнясни́й, -а, -е. Мясной.
Паліток, -тку, м. Хорошее, благопріятное урожаю лѣто. І гречки родять під паліток.
Патьохи, -хів, мн. Болтовня. Екатер. у. піти у патьохи. Пуститься въ болтовню.
Позолити, -лю́, -лиш, гл. Побудить. Позич мені попілу, а то в мене не стане сорочки позолить. Харьк.
Позотлівати, -ва́ємо, -єте, гл. Истлѣть (о многихъ).
Попроситися, -шуся, -сишся, гл. Попроситься.
Стрел, -лу, м. = стрільба. Слухають, а в тій хатці стрел, пук, тріск, крик. Чуб. I. 105.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДСТОБУРЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.