Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відстобурчити

Відстобу́рчитиCм. Відстобу́рчувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 230.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСТОБУРЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСТОБУРЧИТИ"
Буквиця, -ці, ж. Раст. a) Betonica officinalis L. ЗЮЗО. І. 114. Мил. М. 23. б) — біла. Primula officinalis L. ЗЮЗО. І. 132. Ум. буквичка.
Відклястися, -клянуся, -нешся, гл. Отпереться отъ чего съ клятвой, божбой. Харьк. у. (Лобод.).
Заго́во́рити, -ся. Cм. заговорювати, -ся.
Закарва́ш, -шу, м. Обшлагъ, отворотъ рукава.
Збрені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = забреніти. На городі маківка збреніла. Грин. III. 236.
Костюк, -ка́, м. Рогъ (въ загадкѣ). Два костюки, два лопухи, чотирі ходори, дев'ятий Матвій. (Загадка о коровѣ). Ном. стр. 293.
Опороситися, -шуся, -сишся, гл. О свиньѣ: родить.
Пообіцятися, -цяюся, -єшся, гл. Дать обѣщаніе, обѣщаться.
Поперериштовувати, -вую, -єш, гл. Поставить иначе лѣса (во многихъ мѣстахъ).
Чкурити, -рю, -риш, гл. Скоро бѣжать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДСТОБУРЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.