Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відскакувати

Відскакувати, -кую, -єш, сов. в. відскочити, -чу, -чиш, гл. 1) Отскакивать, отскочить. То збоку, то ззаду, то спереду, то прискакує, то одскакує. Левиц. І. 107. 2) Отлучаться, отлучиться на короткое время. Чи вам мене не треба буде? Я хочу одскочити ниток купити. Черниг. у. 3) відскочити від слова. Не исполнить даннаго слова, не сдержать обѣщанія. Хто од слова одскочить, коло того шкура обскочить. Ном. № 10670.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 229.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСКАКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСКАКУВАТИ"
Вимок, -ка, м. Мѣсто, гдѣ вымокъ посѣвъ.
Ґвинт, -та́, м. Винтъ. А ми це вікно ґвинтом придавим. Канев. у. Ум. Ґвинтик. Десь тут ґвинтик лежав. Харьк.
Же́жко нар. Горячо, жарко. Їдуть, вже недалеко й пекло. — «Ей, каже вуйт, вертаймось, чоловіче, додому, мені вже дуже жежко». Чуб. ІІ. 403.
Завгли́бки нар. = завглибшки. Кінь як стрибне, — так усіма чотирма ногами по копцю й вибив, у коліно завглибки. Драг. 253.
Зачервоні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Покраснѣть; заалѣть. Та й задріма, поки неба край зачервоніє. Шевч. 19. Тим часом на валу зачервоніли кармазини. Хата. 156.
Набрудни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Напачкать, нагрязнить. Желех.
На́кидка, -ки, ж. 1) Прибавка, набавка. 2) а) Сѣть, имѣющая видъ круга, окружность котораго 8 — 12 саж. Поднятая за центръ, сѣть принимаетъ видъ колокола. Окружность сѣти обвѣшана свинцомъ (15 — 20 фун.); отъ центра идетъ веревка. Сѣтка бросается распущенной и накрываетъ рыбу, плавающую у дна; испуганная рыба бросается вверхъ; при вытягиваніи окружность сѣтки, тяжелая отъ груза, сходится въ одну кучу, и рыба не можетъ выйти изъ сѣти. б) Сѣть на желѣзномъ обручѣ (діаметръ 1 арш.), который посредствомъ двухъ вертикальныхъ полосокъ желѣза прикрѣпленъ къ деревянной ручкѣ. Сѣть имѣетъ видъ конуса съ отверстіемъ въ вершинѣ вершка въ 3 въ діаметрѣ; накрываютъ на мели карпа и вынимаютъ чрезъ малое отверстіе вверху. Браун., 13. 3) у накидку. Въ наброску. Надів кожух у накидку. Валк. у.
Наму́чити, -чу, -чиш, гл. Намучить, измучить.
Споряджатися, -джаюся, -єшся, сов. в. споряди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Готовиться, собираться, собраться, приготовляться, приготовиться; устраиваться. А далі ото вже й до весілля стали споряжаться. Рудч. Ск. І. 151. Ярмарок почав споряжатись. О. 1862. IX. 69.  
Чашовина, -ни, ж. Верхняя часть ярма, лежащая у воловъ на шеѣ. Рудч. Чп. 250. Чуб. УН. 405.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДСКАКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.