Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відселяти

Відселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. відселити, -лю, -лиш, гл. Отдѣлять, отдѣлить сына на самостоятельное хозяйство. Оце я одселяю вже старшого сина, ставлю йому хату на леваді. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 228.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСЕЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСЕЛЯТИ"
Бобовиння, -ня, с., бобовиця, -ці, ж. Стебли бобовъ. Ум. бобовиннячко.
Бозулка, -ки, ж. Ум. отъ бозуля.
Виправдити, -джу, -диш, гл. Оправдывать, оправдать. Вх. Лем. 398.
Дриґну́ти. Cм. Дри́ґати.
Закида́тися, -даюся, -єшся, сов. в. закинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Забрасываться, заброситься. Закидається невід у воду. 2) Забрасываться, заброситься такъ, что потомъ не найдешь, затеряться. Десь закинулася шапка, — ніяк не знайду. 8) сов. в. закида́тися, -даюся, -єшся. Заброситься, забросаться. Все викидають та й викидають сюди, — аж поки закидався ввесь город.
Здорожі́ти, -жі́ю, -єш, гл. Вздорожать. Вх. Уг. 241.
Качулея, -ле́ї, ж. Головка маку. Качулея маку. Вх. Зн. 24.
Паскудно нар. Мерзко, гадко, скверно.
Пуляк, -ка, м. = пульпак = индик. Вх. Пч. II. 12.
Черга, -ги, ж. Очередь, чередъ. ЗОЮР. II. 27. Приходить черга і до дякьків. Рудч. Ск. II. 29. Ми тебе поїли, зодягали і до розуму довели, — служи за нашу чергу. Кв. черго́ю. По очереди. під чергу прийти́ся. Попасть въ очередь. Конст. у. засто́ювати чергу. Ожидать очереди. Левиц. І.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДСЕЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.