Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відстати

Відстати Cм. відставати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 230.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСТАТИ"
Буйволяка, -ки, м. Ув. отъ буйвіл.
Валькувато нар. О ходьбѣ: не твердо, шатаясь. Цей уже ходе валькувато, а той, хоч йому сто чотирі годи, той ходе так як молодий. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Вихолодити, -ся. Cм. вихолоджувати, -ся.
Зжи́тися, зживуся, -вешся, гл. Сжиться. Поки Рось зоветься Россю, Дніпро в море ллється, поти серце українське з панським не зживеться. К. Досв.
Легат, -та, м. Легатъ. Ієзуїт Посевин, легат папський, перший начав Унію в Україні. Шевч. Гайдам., Приписи, № 13.
Облаятися, -лаюся, -єшся, гл. Разругаться. Він облаявся зо всіми. Васильк. у.
Прозоро нар. Прозрачно.
Скопувати, -пую, -єш, сов. в. скопати, -паю, -єш, гл. 1) Искапывать, вскопать. Цілий тиждень скопували пиш город. (Залюб.). Дорожку скопила, руту посіяла. Чуб. V. 422. 2) Изрывать, изрыть. Цілу хату скопали, — шукали грошей, та нічого не знайшли. Рудч. Ск. І. 188.
Ставляти, -ляю, -єш, гл. = ставити. Роспрягайте коні і усе так і ставляйте: тут вам шкоди ніякої не буде. Рудч. Ск. II. 151. Хоче хату собі ставляти. Г. Барв. 252.
Уробити, -ся. Cм. уробляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДСТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.