Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відстати

Відстати Cм. відставати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 230.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСТАТИ"
Бабодур, -ра, м. Волокита, ловеласъ. Левч. 14. Cм. бабій 1.
Багнявий, багняний, -а, -е. = багнистий. Желех.
Безкосий, -а, -е. Не имѣющій косъ. Шейк. Безкоса дівка.
Жовтогру́дка, -ки, ж. пт. = жовтобрюх. Вх. Пч. II. 10.
Ли́са, -си, ж. = лисиця. Несе мене лиса за кленові ліса. Рудч. Ск. II. 4. Ум. лиска, ли́сочка.
Поневірнити, -нію, -єш, гл. Сдѣлаться хуже. Поневірніли воли.
Пообтоптувати, -тую, -єш, гл. Обтоптать (во множествѣ).
Прохати, -ха́ю, -єш, гл. Просить. Як тому не дати, хто вміє прохати. Ном. № 4473. — на виступці. Указывать на дверь, просить вонъ.
Синиха, -хи, ж. = синова. Син, як син, та синиха лиха. Ном. № У298.
Спохмура нар. Изъ подлобья, сурово. Спохмура дивиться. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДСТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.