Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відстобурчувати

Відстобурчувати, -чую, -єш, сов. в. відстобурчити, -чу, -чиш, гл. Оттопыривать, оттопырить. Голуб праве крило відстобурчить трошки. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 230.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСТОБУРЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСТОБУРЧУВАТИ"
Аде́! меж. Сюда! Желех.
Зга́рний, -а, -е.. Cм. згарен.
Кинджал, -лу, м. Кинжалъ. А є у нас, коли хочеш, турецькі запоясники, кинджали, однакі завдовжки і одного майстера. К. ЧР. 168.
Одубитися, -блю́ся, -бишся = одубіти 2. Чи швидко твоя мати одубиться? Кіев. г.
Орапеня, -ня́ти, м. Арапченокъ, негритенокъ. К. Дз. 170.
Повирячувати, -чуємо, -єте, гл.о́чі. Вытаращить глаза (о многихъ). Ну чого очі повирячували? Яке тут диво? Харьк. у.
Поспродуватися, -дуємося, -єтеся, гл. То-же, что и спродатися, но о многихъ. Ярмарок великий був, і ми добре поспродувалися.  
Прикмітний, -а, -е. Примѣтный; замѣтный, выдающійся. Левч. 124. Один був Турн царьок нешпетний, з латином у сусідстві жив, дочці і матері прикметний, і батько дуже з ним дружив. Котл. Ен. IV. 17.
Спрягати, -га́ю, -єш, сов. в. спрягти, -жу, -жеш, гл. Спрягать, спрячь, сопрячь.
Убезпечення, -ня, с. Обозпеченіе, обезопашиваніе. К. Кр. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДСТОБУРЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.